28.12.2017 Київ К/9901/1243/17 820/784/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/784/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малороганський молочний завод" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
19 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/784/17.
Відповідно до касаційної скарги остання була направлена 14 грудня 2017 року, до набрання чинності КАС України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно частини п'ятої статті 213 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) звільнених від сплати судового збору.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).
За змістом оскарженої постанови суду першої інстанції, у справі подано позов майнового характеру. Загальна сума визначених грошових зобов'язань за спірними податковим повідомленням-рішенням складає 54 396,79 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 1600,00 грн. (54 396,79 х 1,5 % = 816,95), а ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить (1600,00 х 120 % = 1920,00 грн.).
З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки шляхом надання суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд»).
Разом з касаційною скаргою, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, клопотання заявника про неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку № 3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам Державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710 млн. грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253 грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.
Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Також, частиною сьомою статті 56 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) унормовано, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно частини третьої статті 58 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Касаційну скаргу у справі № 820/784/17 від імені Головного управління ДФС у Харківській області підписано представником ДПІ у Харківській області ОСОБА_1
Водночас, до касаційної скарги додано не оригінал документу на підтвердження повноважень головного державного ревізора-інспектора відділу супроводження судових спорів по документальних перевірках юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1, а копію довіреності Головного управління ДФС у Харківській області від 17 липня 2017 року, засвідчену самим головним державним ревізором-інспектором відділу супроводження судових спорів по документальних перевірках юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1
Доказів наявності у ОСОБА_1 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності суду касаційної інстанції не надано.
Таким чином, додана до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що належним чином посвідчує повноваження головного державного ревізора-інспектора відділу супроводження судових спорів по документальних перевірках юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 на представництво Головного управління ДФС у Харківській області.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному розмірі та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332, 355, 359 підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Відхилити клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 820/784/17 - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Хохуляк