28.12.2017 Київ К/9901/1124/17 справа № 820/4450/17
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
19 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті була надіслана останнім 14 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.
Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції зазначеного Закону передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 5 статті 213 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч положенням наведеної норми, відповідачем не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення його сплати з підстав відсутності станом на день подання скарги бюджетних коштів у кошторисі, призначених для цієї мети.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України (в редакції Закону №2147-VІІІ) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Варто відзначити й те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області в обґрунтування неможливості сплати судового збору вказувало на відсутність бюджетних коштів у грудні 2017 року без подання жодних доказів на підтвердження цих обставин.
Отже, виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю відповідного бюджетного фінансування та, як наслідок, - неможливістю сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI, у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана у 2017 році.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, сума грошових зобов'язань за яким становить 25000 гривень, тобто вимоги майнового характеру.
Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768 гривень (1600*0,4*120%).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101;1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_3, ВЕРХОВНИЙ СУД.
Також, частиною 4 статті 213 КАС України встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини 3 статті 58 КАС України довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Водночас і нормами КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини 3 та 6 статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.
Касаційна скарга від імені Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області підписана ОСОБА_4 як представником й на підтвердження таких повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену лише печаткою структурного підрозділу, що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.
Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 пунктом 12 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник