28.12.2017 Київ К/9901/504/17 812/244/17
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року по справі №812/244/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа, -
Касаційна скарга надіслана до Вищого адміністративного суду України поштовим відправленням від 14.12.2017, яке надійшло до Верховного Суду 18.12.2017.
З 15.12.2017 набрали чинності зміни, внесені до Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)".
Пунктом 12 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддею-доповідачем встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 26.12.2016 №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 на рівні 1600,00 грн. на одну особу (абзац 4).
Виходячи зі змісту задоволених позовних вимог, скаржнику при поданні касаційної скарги належало сплатити судовий збір у розмірі 1920,00 грн.
Проте, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у розмірі визначеному законодавством.
У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке обґрунтовує відсутністю бюджетних коштів, призначених для цієї мети.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положення аналогічного змісту містилися у статті 88 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан скаржника. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо вони діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, скаржником не дотримано вимоги статті 213 КАС України у редакції, чинній станом на час подання касаційної скарги. Відтак, на дану касаційну скаргу не поширюються норми пункту 12 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України щодо неможливості залишення її без руху.
Частиною 2 статті 332 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За наведених обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Скаржнику недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом подання до суду доказу сплати судового збору в розмірі 1920,00 грн. за наступними реквізитами: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом ________ (ПІБ/назва), Верховний Суд".
Для усунення недоліків касаційної скарги судом встановлюється строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 133, 169, 248, 332, пунктом 12 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Відмовити скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року по справі №812/244/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо виконання виконавчого листа залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Шарапа В.М.