28.12.2017 Київ К/9901/1278/17 308/7882/17
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 про примусове видворення,
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, в якому просив примусово видворити відповідача з України.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2017 року позов задоволено, примусово видворено громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, 27 квітня1996 року народження, за межі території України.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасовано постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2017 року та ухвалено рішення про відмову в позові.
Справу розглянуто з правилами статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка була чинна на нас розгляду справи.
11 грудня 2017 року Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду касаційної інстанції з указаною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Водночас, згідно з підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Судом установлено, що касаційна скарга подана без дотримання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на момент звернення з касаційною скаргою, а саме: до скарги не додано документу про сплату судового збору.
Одночасно зі скаргою надійшло клопотання заявника, в якому останній просить звільнити його від сплати судового збору на підставі частини тринадцятої статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка була чинна на нас розгляду справи судами та звернення з касаційною скаргою).
Стаття 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України в указаній редакції регулює особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, і згідно з її частиною тринадцятою за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, передбачених цією статтею, судовий збір не сплачується.
Аналогічні положення закріплені у статті 288 зазначеного Кодексу у чинній редакції.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку про те, що ані чинним, ані діючим на час ухвалення оскаржуваних судових рішень процесуальним законодавством не встановлено пільг щодо сплати судового збору за подання касаційних скарг на судові рішення адміністративних судів, постановлених у справах за позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.
Відсутні такі пільги і в статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору розглядуване клопотання не містить, а тому суд не знаходить підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.
З оскаржуваних судових рішень убачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з позовом, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.
У свою чергу, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з цією касаційною скаргою, ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1920 гривень (120% від 1600,00).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович