27.12.2017 Київ К/9901/658/17 справа №826/16940/16
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року в справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
18 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка згідно з відбитком штемпеля УДППЗ «Укрпошта» на конверті була надіслана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності 15 грудня 2017 року Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ).
Разом тим, пунктом 12 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, положеннями пункту 14 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ визначено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, остання була постановлена за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції у відкритому судовому засіданні й повний її текст виготовлено 9 жовтня 2017 року, а отже, враховуючи приписи статті 212 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, перебіг двадцятиденного строку розпочинається з наступного дня після складення ухвали в повному обсязі, тобто з 10 жовтня 2017 року, та (з урахуванням вимог статті 103 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ щодо перенесення останнього дня строку, який припав на вихідний день, на перший після нього робочий день) закінчується 30 жовтня 2017 року. Касаційну скаргу подано 14 грудня 2017 року, тобто без дотримання наведених вище положень законодавства, що було чинним на час ухвалення оскаржених судових рішень, до того ж скаржник не порушував питання про поновлення пропущеного строку.
Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини третьої статті 58 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Водночас і нормами КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини третя та шоста статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.
Касаційна скарга від імені Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підписана ОСОБА_3 як її представником й на підтвердження таких його повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену останнім, що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС в редакції Закону України №2136-VІІІ до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч положенням наведеної норми, скаржником не додано до касаційної скарги документа про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Позовна заява подана у 2016 році.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
На 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати був визначений у розмірі 1378,00 грн.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 129981,87 грн., тобто вимоги майнового характеру.
Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику також необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1559,78 грн. (129981,87*1%*120%).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, чинній на час постановлення ухвали, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, якою передбачено залишення касаційної скарги без руху.
Пунктом частини третьої цієї ж статті передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтею 332, пунктом 12 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник