Ухвала від 28.12.2017 по справі 815/2095/17

ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/965/17 815/2095/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 815/2095/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Таврія Плюс» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2017 року до касаційного адміністративного суду Верховного суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 815/2095/17, яка передана судді 21 грудня 2017 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2017 року, в прохальній частині якої скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому не зазначені жодні обгрунтовані підстави для його поновлення.

Згідно зі штемпелем на поштовому конверті, скарга направлена до суду касаційної інстанції 13 грудня 2017 року.

Відповідно до частиною першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини четвертої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З огляду на що колегія суддів вважає, що скаржнику необхідно зазначити та обгрунтувати підстави пропуску скаржником строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Водночас, згідно з пунктом 12 Розділу VІІ «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України), яка діє з 15 грудня 2017 року встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ встановлено, що до касаційної скарги окрім іншого додається документ про сплату судового збору, який впротеріч викладеній нормі не доданий особою, яка її подала.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач є юридичною особою, яка звернулась до суду в 2017 році з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення на загальну суму 918 436 грн., тобто з вимогою, яка впливає на матеріальний стан сторони, а отже є майновою.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, ставки судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру складають 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті податковим органом при зверненні з цією касаційною скаргою, складає 17 665, 84 грн (120 % від 14 721,54 грн), проте впротеріч викладеній нормі особою, яка подала касаційну скаргу судовий збір не сплачений, та не зазначені обґрунтовані підстави, які дають право на пільги щодо сплати судового збору, а в свою чергу в переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні органи Державної фіскальної служби, як особи, які не повинні сплачувати судовий збір.

До того ж суд вказує, що касаційна скарга підписана представником Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області ОСОБА_2, до якої додана копія довіреності від 06 листопада 2017 року № 1/14-29-10-05 на представництво інтересів ОСОБА_2 наведеного податкового органу в установах, підприємствах, в усіх без виключення судах загальної юрисдикції, яка підписана в.о начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, на якій міститься копія печатки цієї установи, проте завірена оригіналом підпису ОСОБА_2, що не відповідає вимогам статті 58 КАС України, а тому не може бути прийнята судом, як оформлена належним чином.

Щодо визначення процесуального строку, встановленого КАС України для усунення недоліків касаційної скарги суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 статті 169 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання: документу про сплату судового збору у розмірі 17 665, 84 грн., суму якого сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа)»; надіслати на адресу суду належним чином оформлену довіреність у відповідності до статті 58 КАС України, або повноваження цього представника, який наділений правом засвідчувати довіреність, або її копію, а також зазначити підстави пропуску строку звернення з касаційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 330 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року по справі № 815/2095/17, - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко

Попередній документ
71424539
Наступний документ
71424541
Інформація про рішення:
№ рішення: 71424540
№ справи: 815/2095/17
Дата рішення: 28.12.2017
Дата публікації: 04.01.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Верховний Суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (17.12.2024)
Дата надходження: 06.04.2017
Предмет позову: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення