28.12.2017 Київ К/9901/874/17 804/3016/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №804/3016/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, -
19.12.2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржник вже звертався до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 804/3016/16.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху та зобов'язано скаржника надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановлених законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2017 касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику.
Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Як статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.), так і статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.) обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.), статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.) передбачено право особи, після повернення касаційної скарги, повторного звернення зі скаргою в порядку, встановленому законом.
Повторно звернувшись з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 804/3016/16, скаржник, всупереч вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.) не додав до скарги документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків та сплати судового збору.
Відтак, з огляду на приписи підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи ціну позову, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі -2 977,15 грн. на рахунок для зарахування судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходу бюджету - 22030102; призначення платежу - 101; код платника, судовий збір за позовом _____, Верховний Суд.
Також з матеріалів справи вбачається, що касаційну скаргу подано з пропуском строку передбаченого частиною 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.) та частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.).
При цьому, відповідачем не заявлено клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги та не наведено причин пропуску цього строку.
Відповідно до частини 3 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.) касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, частиною 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.) передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною 1 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.), яка передбачала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Водночас, приписами частин 1,7 та 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.08.2017р.) обумовлено, що повноваження представника при поданні скарги повинні бути підтверджені оригіналом довіреності або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку.
Заявником касаційної скарги додана копія довіреності, яка не відповідає наведеним вище умовам, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, або належним чином засвідченої її копії.
Керуючись статтями 169, 332 та пунктом 12 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Залишити касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №804/3016/16 без руху.
Надати Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Гончарова