27.12.2017 Київ К/9901/962/17 815/2812/14
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - начальника УБОЗ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області Бех О. В., про визнання незаконним та скасування наказу в частині звільнення та зарахування в розпорядження Головного управління МВС України в Одеській області, зобов'язання поновити на попередній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
15 грудня 2017 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з указаною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII, який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
За результатом перевірки касаційної скарги встановлена її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання до суду документу про сплату судового збору, а також зазначення дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Клопотання мотивоване неможливістю своєчасної сплати судового збору за подання цієї скарги.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Матеріали касаційної скарги не містять доказів, якими би підтверджувався майновий стан заявника чи обставини, якими обґрунтовано клопотання про відстрочення сплати судового збору, а тому суд не знаходить підстав для його задоволення.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (набув чинності 15 грудня 2017 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач звернувся до суду в травні 2014 року з позовними вимогами немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлена на рівні 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений у сумі 1218 гривень.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 146,16 гривень (200% від 1218,00 * 0,06).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору, а також зазначення дати отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та ідентифікаційного коду юридичної особи скаржника в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».
Керуючись статтями 133, 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович