27.12.2017 Київ К/9901/1309/17 2-а-1252/06
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,
Позивач звернулась до суду з указаним позовом, за результатом розгляду якого постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року:
визнано дії командування військової частини НОМЕР_2 незаконними;
стягнуто з військової частини НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , грошову компенсацію за продовольче забезпечення в сумі 1426,16 грн. та 3,40 грн. судових витрат.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року.
14 грудня 2017 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з указаною скаргою.
Згідно з підпунктом 12 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Щодо оскарження постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року суд виходить із такого.
За приписами частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та звернення з цією касаційною скаргою, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 214 указаного Кодексу закріплено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.
Аналогічні правила закріплені в чинній редакції КАС України.
Так, частиною п'ятою статті 321, частиною першою статті 328 цього Кодексу обумовлено, що судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цієї ж редакції КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та з урахуванням того, що постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року не була предметом апеляційного перегляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в частині оскарження цього судового рішення і необхідність відмови у його відкритті.
Щодо оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року суд виходить із такого.
Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено 26 травня 2017 року, а з касаційною скаргою заявник звернувся 14 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване невчасним отриманням заявником копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, а саме 16 листопада 2017 року. На підтвердження цій обставині заявник надав копію супровідного листа суду першої інстанції, яким на адресу скаржника, серед іншого, направлено копію зазначеного судового рішення.
Водночас, на переконання суду касаційної інстанції, направлення судом першої інстанції на адресу сторони в адміністративній справі копії судового рішення суду апеляційної інстанції не може бути самостійним доказом не направлення (невчасного направлення) судом апеляційної інстанції копії судового рішення учаснику адміністративного процесу.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження.
Відповідно до правил частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Аналогічні положення закріплені в частині третій статті 332 чинної редакції КАС України.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 248, 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 грудня 2006 року у справі № 2-а-1252/06 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року у справі № 2-а-1252/06 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року у справі № 2-а-1252/06 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення залишити без руху.
Надати скаржнику строк у тридцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
І. Л. Желтобрюх