28.12.2017 Київ К/9901/1121/17 810/5955/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 810/5955/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу,
14.12.2017 Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до суду з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 810/5955/15.
19.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_3, яка не завірена належним чином, оскільки завірена самостійно особою, якій цією ж довіреністю надане право на представництво інтересів установи.
Отже, скаржнику необхідно надати суду оформлений у відповідності до статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України документ на підтвердження повноважень ОСОБА_3 або докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на засвідчення копії довіреності.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (грудень 2015 року) ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з копій оскаржуваних рішень, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2015 року № 0001291702 (яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1260970,63 грн.) та № 0001321702 (яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб на 1071233,59 грн.); визнати протиправними та скасувати вимогу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0001351702 від 30.01.2015 (з єдиного внеску у розмірі 1749806,99 грн.) та рішення № 0001361702 від 30.01.2015 про застосування штрафних санкцій (яким застосовані штрафні санкції у розмірі 174980,70 грн.).
Судовий збір за подання позову складає 6090,00 грн., а за подання касаційної скарги - 7308,00 грн. (6090,00 х 1,2).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Згідно з частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Звертаючись 14.12.17 до суду із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області посилається на те, що первинна касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.11.2017 року на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 цього Кодексу через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору. При цьому скаржник зазначає, що недостатній рівень фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключив можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідач не надає доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України у 2017 році, які були об'єктивною перешкодою для повторного звернення із касаційною скаргою впродовж періоду часу з листопада по грудень 2017 року, що унеможливлює зробити висновок про наявність об'єктивних перешкод для звернення Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з касаційною скаргою до 14 грудня 2017 року.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання суду належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень ОСОБА_3 або докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на засвідчення копії довіреності, документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, а також навести суду доводи, які можуть слугувати поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року у справі № 810/5955/15 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписІ.А. Васильєва
підписС.С. Пасічник
підписВ.П. Юрченко