28.12.2017 Київ К/9901/1128/17 820/2401/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017
у справі № 820/2401/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДФС у Харківській області 14.12.2017 (згідно відтиску календарного штемпеля на рекомендованому конверті 6106409731990) направило до суду касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 820/2401/17.
19.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області.
Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_2, яка не завірена належним чином.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду оформлений належним чином документ на підтвердження повноважень ОСОБА_2 у відповідності до положень статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, Головним управлінням ДФС у Харківській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги предметом розгляду в даній справі є вимога про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки), сума грошових зобов'язань за якими складає 77 890,46 грн.
Таким чином, за звернення до суду з касаційною скаргою скаржнику необхідно було сплатити 934, 68 грн. (77 890,46 х 1% х 120%).
Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник не надає доказів на підтвердження об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги, тоді як відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено тільки одну підставу для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати - майновий стан сторони, що обумовлює відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Також, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Отже, податковому органу необхідно надати суду документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя-доповідач приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без руху.
3. Встановити Головному управлінню ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва