27.12.2017 Київ К/9901/669/17 817/1554/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 817/1554/16 за позовом ОСОБА_1 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
14.12.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулось до суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 817/1554/16.
18.12.2017 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області.
Відповідно до пункту 12 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано до касаційної скарги копію довіреності особи, яка підписала касаційну скаргу - ОСОБА_2, яка не завірена належним чином, оскільки завірена самостійно особою, якій цією ж довіреністю надане право на представництво інтересів установи.
Отже, скаржнику необхідно надати суду оформлений у відповідності до статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України документ на підтвердження повноважень ОСОБА_2 або докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на засвідчення копії довіреності.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII - редакція, яка діяла на момент звернення до суду з касаційною скаргою) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Проте, Головним управлінням ДФС у Рівненській області заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (позов майнового характеру) (жовтень 2016 року) ставка судового збору складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з копії оскаржуваного рішення, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0016181703 від 09.20.2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 66722,25 грн.
Судовий збір за подання позову складає 667,22 грн., а за подання касаційної скарги - 800,65 грн. (667,22 х 1,2).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Згідно з частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржник не надає доказів на підтвердження об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги, тоді як відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено тільки одну підставу для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати - майновий стан сторони, що обумовлює відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 817/1554/16 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва