26.12.2017 Київ К/9901/179/17 802/1333/17-а
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 802/1333/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожний ресурс» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області), Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області), ДФС України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
15 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДФС України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №802/1333/17-а. Касаційна скарга подана до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ (далі - Закон №2147-VІІІ).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 №2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду позивачу необхідно було сплатити один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимоги немайнового характеру, що становило 1600,00грн. Отже, за подання касаційної скарги ДФС України має сплатити 1920,00грн. судового збору (1600,00грн. х 120%) та надати суду документ про його сплату.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд»).
Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Частиною сьомою статті 56 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
На час звернення ДФС України з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною третьою статті 58 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ, яка передбачала, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
Проте, заявником касаційної скарги, на підтвердження своїх повноважень, додана копія довіреності не засвідчена належним чином.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Касаційну скаргу ДФС України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі №802/1333/17-а - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Хохуляк