28.12.2017 Київ К/9901/329/17 справа № 805/3933/16-а
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
18 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України, яка згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті була надіслана останнім 14 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.
Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції зазначеного Закону передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 5 статті 213 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Одночасно, частиною першою вищезазначеної правової норми Закону № 3674-VI, в редакції дня звернення до суду з цим адміністративним позовом встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2016 року, у якому позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становив 1378 гривень.
Питання щодо визначення розміру ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову врегульовано підпунктом 1 пункту 3 статті 4 Закону № 3674-VI, а статтями 2, 3, 6 цього Закону встановлено перелік суб'єктів, які є платниками судового збору, об'єкти справляння такого, розміри ставок і порядок його сплати.
З урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, суб'єкта звернення до адміністративного суду з даним позовом і касаційною скаргою, характеру позову і предмету спору, часу звернення із цим позовом до суду першої інстанції, змісту і кількості його вимог, а також виходячи з приписів названих вище положень Закону № 3674-VI у відповідній редакції, розмір ставки судового збору за подачу до касаційного суду цієї скарги становить 1653,60 гривень (1378 гривень Х 120 відсотків).
Проте, всупереч положень наведених норм документ про сплату судового збору до касаційної скарги не додано.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. Приклад заповнення графи "Призначення платежу": *;101;НОМЕР_1;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2, ВЕРХОВНИЙ СУД.
Також, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності бюджетних коштів, передбачених у кошторисі установи для цих цілей.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України, в редакції Закону №2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Варто відзначити й те, що Державна фіскальноа служба України, обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору, вказувало на відсутність бюджетних коштів без подання жодних доказів щодо цих обставин.
Отже, виходячи з наведеного, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю відповідного бюджетного фінансування та, як наслідок, - неможливості сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.
Також, частиною 4 статті 213 КАС України встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини 3 статті 58 КАС України довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Водночас і нормами КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини 3 та 6 статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.
Касаційна скарга від імені Державної фіскальної служби України підписана ОСОБА_3 як його представником й на підтвердження таких її повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену останньою, що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.
Згідно з положеннями частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 пунктами 12, 14 частини 1 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України,
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецький міський молочний завод № 2» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник