26.12.2017 Київ К/9901/1062/17 804/9174/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 р. та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 р. у справі № 804/9174/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 19 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 р. та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 р.
Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Як статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017р.) так і статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017 року) обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 3.10.2017р.) до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків та сплати судового збору.
Відтак з огляду на приписи частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) та враховуючи ціну позову скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 2 192,40 грн. грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 101)».
Крім того, в порушення частини 4 ст. 213 КАС України, (в редакції від 13.07.2017р.) до касаційної скарги не доданий оформлений належним чином документ про повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
Частинами першою, третьою та шостою статті 59 КАС України (в редакції від 3.10.2017р.) встановлені вимоги до підтвердження повноважень особи, яка підписала, зокрема, касаційну скаргу від імені юридичної особи.
Долучена до матеріалів справи ксерокопія довіреності від 03.01.2017 р. №4-10, видана Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за підписом начальника ОСОБА_2, засвідчена тією особою, яку ця довіреність уповноважує, не є довіреністю юридичної особи (п.1 ч. 1 ст. 59 КАС України), нею не зазначені повноваження особи за законом, яка має право на її видачу (ч. 3 ст. 55, ч. 3 ст. 59 КАС України), та не є копією засвідченою у визначеному законом порядку (ч. 6 ст. 59 КАС України).
Крім того, заявник касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження з тих підстав, що відповідач вперше оскаржив спірні рішення судів попередніх інстанцій в даній справі в межах строку на касаційне оскарження до Вищого адміністративного суду України, проте попередня касаційна скарга була залишена без руху з підстав несплати судового збору та вподальшому повернута. При цьому, скаржник зазначає, що орган державного казначейства надав оригінал платіжного доручення лише 05.12.2017 року. Суд не визнає зазначені скаржником причини поважними, оскільки відповідно до інформації, отриманої з ІСС, Державній фіскальній службі України виділені кошти на сплату судового збору та на теперішній час рахується залишок цих коштів. Інших причин, що унеможливили сплату судового збору у визначений законом строк скаржником не наведено. Крім того, до матеріалів касаційної скарги оригінал платіжного доручення не надано. Зазначене є підстою для залишення касаційної скарги без руху (ч.3 ст.332 КАС України (в редакції Закону України від 3.10.2017р.) та ч. 4 ст.214 КАС України в редакції Закону України від 13.07.2017р.) з встановленням строку скаржнику для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення.
Пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Касаційна скарга утримує в собі викладення оставин справи та цитування норм матеріального та процесуального права, при цьому не визначено, в чому саме полягає порушення судоми попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому така касаційна скарга не може вважатися обґрунтованою в розумінні наведеної норми.
Керуючись статтями 169, 332, пунктом 12 частини 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документу про сплату судового збору, заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для поновлення строку, обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального прав.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова