26.12.2017 Київ К/9901/575/17 816/1228/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №816/1228/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, вимоги та акту перевірки,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 18 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №816/1228/17. Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 13 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.
Пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідач, подаючи касаційну скаргу посилався на порушення норм матеріального та процесуально права. Однак касаційна скарга містить виключно викладення обставин справи та перелік норм, які на думку особи, яка подала касаційну скаргу було порушено судами попередніх інстанцій, зокрема статті 7, 9, 11, 69, 86, 159 КАС України, стаття 129 Конституції України, статей Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В той же час у скарзі відсутні будь-які посилання на те, в чому саме полягає порушення норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач вимогу пункту 4 частини 2 статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ не виконав.
Окрім того, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною першою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка передбачала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Заявником касаційної скарги додана копія довіреності, яка є неналежною в розумінні зазначеної норми, не є оригіналом, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу.
Встановлюючи відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з положень частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ встановлює, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 169, ст. 332, п. 12 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №816/1228/17 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова