26.12.2017 Київ К/9901/851/17 817/1869/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №817/1869/16 за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 19 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Рівненської митниці ДФС України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №817/1869/16. Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
1. Щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч.5 ст. 213 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При огляді матеріалів касаційної скарги встановлено, що заявником не доданий документ про сплату судового збору.
Розміри ставок судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) в редакції, чинній на момент подання відповідної скарги.
Відповідно до вимог пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову - листопад 2016 року) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,2 грн.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду зокрема касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В межах спірних правовідносин заявлена вимога про коригування митної вартості товарів, яка є немайновою, отже сума судового збору за подання касаційної скарги складає 661,44 грн. (551,2 грн. х 120%).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача 31213207700007; код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 101)»
2. Щодо повноважень представника відповідача.
Частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною першою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка визначала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Заявником касаційної скарги додана копія довіреності, яка є неналежною в розумінні зазначеної норми, не є оригіналом, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу.
Встановлюючи відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з положень ч.3 ст.3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Керуючись ст.332, п.12 ч.1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, суд
Касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №817/1869/167 залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу та документу про сплату судового збору (оригінал квитанції).
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова