26.12.2017р. Справа № 914/1719/17
За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “НДІ “АМФІТОН”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба”, м. Львів
про стягнення 50 700 грн. 00 коп. штрафу
Головуючий суддя Морозюк А.Я.
суддя Чорній Л.З.
суддя Артимович В.М.
при секретарі Дзедзінській Ю.К.
м. Львів, вул. Личаківська, 128
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник
від відповідача: не з'явився
Позов заявлено Товариством з додатковою відповідальністю “НДІ “АМФІТОН” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” про стягнення 50 700 грн. 00 коп. штрафу.
Ухвалою суду від 21.08.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 26.09.2017 р. Ухвалою суду від 26.09.2017 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 17.10.2017 р. Ухвалою суду від 17.10.2017 р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.11.2017 р.
02.11.2017 р. на адресу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 02.11.2017 р., в якому просить в позові відмовити повністю.
Ухвалою суду від 02.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2017 р. Також ухвалою суду від 02.11.2017 р. призначено колегіальний розгляд справи 914/1719/17 у складі трьох суддів. Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 03.11.2017 р., сформовано колегію суддів у складі судді Морозюка А.Я.(головуючий), судді Чорній Л.З. та судді Артимовича В.М. Ухвалою суду від 28.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 18.12.2017 р.
В судовому засіданні 18.12.2017 р. суд констатував, що у зв'язку з набранням чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, та згідно п.9 розділу XI Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 18.12.2017 р. суд ухвалив продовжити розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією ГПК України(чинною з 15.12.2017 р.). Розгляд справи відкладено на 26.12.2017 р.
В судовому засіданні 26.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.
Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що 15.06.2017 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір виконання робіт №15/06-17, за яким відповідач на замовлення позивача виконав роботи по ремонту асфальтобетонного покриття між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, про що сторонами складено та підписано акт надання послуг №223 від 05.07.2017 р. на суму 10 000,00 грн. За умовами п. 8.1 договору відповідачем надано гарантію на результат робіт (якість виконаних робіт) строком на 2 роки, з дня підписання акту виконаних робіт, за умови належної експлуатації асфальтового покриття. Оскільки в ході нетривалого часу експлуатації асфальтобетонного покриття представниками позивача було зафіксовано суттєві недоліки у виконаних відповідачем роботах, а саме частина асфальтобетонного покриття виконана із використанням неякісного або грубодисперсного асфальту, що призвело до розшарування та руйнування верхнього шару покриття, позивач 18.07.2017 р. на підставі п. 8.2 договору надіслав відповідачу рекламацію від 17.07.2017 р. №13, в якій просив не пізніше двох календарних днів з моменту отримання рекламації, забезпечити присутність власних уповноважених представників на місці виконання робіт за договором №15/06-17 від 15.06.2017 р., для оформлення дефектного акту (повідомлення про вручення поштового відправлення додається). Проте відповідач на рекламацію не відреагував, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 5.6 договору надіслав відповідачу вимогу від 09.08.2017 р. №18 протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплатити штраф у розмірі 50 700,00 грн., що складає ціну договору, вказану у п. 2.1 договору (докази надіслання вимоги додаються). Проте вказана вимога також залишена відповідачем без відповіді, а нарахований позивачем штраф у розмірі 50 700,00 грн. не оплаченим, який позивач і просить стягнути.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 26.12.2017 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
У поданому суду 02.11.2017 р. відзиві на позовну заяву від 02.11.2017 р. (вхідний №37035/17) відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що укладений між сторонами договір №15/06-17 від 15.06.2017 р. є договором будівельного підряду, проте в порушення норм ст. 875, ч.ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України при укладанні договору сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (обсяг і зміст робіт, вартість матеріалів та робіт), в зв'язку з чим договір слід вважати неукладеним. Також вважає, що положення п.п. 5.6, 8.1, 8.2 договору підряду №15/06-17 від 15.06.2017 р. не застосовуються до спірних відносин, так як передумовою їх застосування має бути виконання сторонами вимог п. 4.2 договору, який передбачає оформлення актів форми КБ-2 і довідок форми КБ-3, проте такі не підписувались та не виконувались.
Заяв чи клопотань відповідно до ст.207 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою суду від 18.12.2017 р., на адресу суду від сторін не надходило.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з додатковою відповідальністю “НДІ “АМФІТОН” (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” (підрядником) 15.06.2017 року було укладено договір виконання робіт №15/06-17, за умовами якого підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання власними силами, з використанням власних матеріалів та обладнання виконати роботи по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, в обумовлений договором строк та у відповідності до умов договору, будівельних норм та правил, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1, 3.1). Ціна договору включає у себе вартість робіт і матеріалів та складає 50 700,00 грн. (п. 2.1). Період виконання робіт - червень 2017 р. (п. 3.4).
Позивач факт виконання відповідачем робіт по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, підтверджує Актом надання послуг №223 від 05.07.2017 р. на загальну суму 10 000,00 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін.
Розділом 8 «Гарантії» договору, сторони погодили наступне:
Підрядник дає гарантію на роботи (якість виконаних робіт) строком на 2 роки з дня підписання актів КБ-2в і довідок форми КБ-3, за умови належної експлуатації асфальтового покриття, за відсутності впливу на нього механічних пошкоджень, розливу хімічних, паливо-мастильних матеріалів (п. 8.1).
У разі виявлення замовником недоліків у роботах, які виникли з вини підрядника протягом гарантійного терміну, замовник звертається до підрядника з письмовою рекламацією. Представниками сторін, не пізніше двох календарних днів з моменту отримання підрядником рекламації від замовника, складається дефектний акт, в якому зазначається перелік недоліків. Підрядник зобов'язаний виконати обумовлені цим пунктом договору гарантійні зобов'язання (усунути виявлені недоліки у роботах) належним чином, якісно, власними чи залученими силами за власний рахунок у строк 7 (сім) календарних днів з дня підписання сторонами дефектного акту (п. 8.2).
Як зазначено у позовній заяві, в ході нетривалого часу експлуатації асфальтобетонного покриття (протягом 8-ми календарних днів з дня підписання акту №223 від 05.07.2017 р.) представниками позивача було зафіксовано суттєві недоліки у виконаних відповідачем роботах, а саме частина асфальтобетонного покриття виконана із використанням неякісного або грубодисперсного асфальту, який, зазвичай використовується у нижніх шарах дорожнього покриття, що призвело до розшарування та руйнування верхнього шару покриття на орієнтовній площі 90 кв.м. Виявлені позивачем недоліки у роботах, які виникли з вини відповідача протягом гарантійного терміну, зафіксовано Дефектним актом, складеним 13.07.2017 р. комісією у складі представників ТзОВ “НДІ “АМФІТОН”, а також здійснено фотофіксацію виявлених дефектів (Дефектний акт та фотофіксація виявлених дефектів на 10 аркушах наявні в матеріалах справи).
Позивач 18.07.2017 р. надіслав відповідачу ОСОБА_2 від 17.07.2017 р. №13 (в порядку п. 8.2 Договору виконання робіт №15/06-17 від 15.06.2017 р.), якою проінформував підрядника про те, що представниками позивача було зафіксовано суттєві недоліки у виконаних відповідачем роботах по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, та просив відповідача не пізніше двох календарних днів з моменту отримання рекламації, забезпечити присутність власних уповноважених представників на місці виконання робіт за договором для оформлення Дефектного акту(копія повідомлення про вручення поштового відправлення (рекламації) відповідачу наявна в матеріалах справи). Проте відповідач на ОСОБА_2 не відреагував, для оформлення Дефектного акту на місці виконання робіт не з'явився, гарантійних зобов'язань не виконав (докази зворотного в матеріалах справи відсутні).
Пунктом 5.6 договору, сторони погодили, що у разі відмови підрядника від виконання гарантійних зобов'язань та/або відмови, ухилення підрядника від підписання Дефектного акту та/або прострочення терміну виконання гарантійних зобов'язань (усунення недоліків), підрядник на вимогу замовника, протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі ціни договору, вказаної у п. 2.1 договору.
09.08.2017 р. (згідно наявного в матеріалах справи фіскального чеку) позивач надіслав відповідачу вимогу від 09.08.2017 р. №18 (в порядку п. 5.6 Договору виконання робіт №15/06-17 від 15.06.2017 р.) не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплатити позивачу штраф у розмірі ціни договору, вказаної у п. 2.1 договору, що складає 50 700,00 грн. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, а нарахований позивачем штраф у розмірі 50 700,00 грн. не оплаченим.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов'язань, встановлених договором, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 50 700,00 грн. штрафу.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 3 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ст. 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Оскільки, за умовами договору відповідач надав гарантії на виконані ним роботи, та у разі виявлення недоліків зобов'язався належним чином їх усунути, проте на вимогу позивача не з'явився для оформлення дефектного акту, не виправив виявлені позивачем недоліки, та не спростував наявність недоліків, які були вказані позивачем у ОСОБА_2 від 17.07.2017 р. №13 та зафіксовані у Дефектному акті від 13.07.2017р., таким чином відповідач порушив договірні зобов'язання обумовлені пунктами 8.1, 8.2 договору, а також відповідач не надав суду безумовних доказів, які б підтверджували відсутність його вини у виявлених недоліках.
Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 2 ст. 217 ГК України визначає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки пунктом 5.6 договору, сторони погодили, що у разі відмови підрядника від виконання гарантійних зобов'язань та/або відмови, ухилення підрядника від підписання дефектного акту та/або прострочення терміну виконання гарантійних зобов'язань (усунення недоліків), підрядник на вимогу замовника, протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги сплачує замовнику штраф у розмірі ціни договору, вказаної у п. 2.1 договору, відтак позивачем правомірно нараховано відповідачу за ухилення від підписання дефектного акту штраф.
Разом з тим суд зазначає, що розмір штрафу, який позивач просить стягнути, у відповідності до п. 5.6 договору, складає 50 700 грн. 00 коп.
Пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, роз'яснено, що відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
На підставі викладених обставин, беручи до уваги, що позивачем оплачено виконані відповідачем роботи по ремонту асфальтобетонного покриття вартістю 10 000,00 грн., тоді як нарахований позивачем штраф складає 50 700,00 грн., який є надмірно великим порівняно із проведеною позивачем оплатою та вартістю самих робіт згідно акту надання послуг, відтак суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафу до суми понесених позивачем витрат, що становить 10 000 грн. 00 коп.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 02.11.2017 р. (вхідний №37035) про те що договір №15/06-17 від 15.06.2017 р. слід вважати неукладеним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, судом до уваги не беруться оскільки відповідач передбачені договором роботи виконав повністю, а позивач прийняв та оплатив їх, тобто договір є виконаним. Не заслуговують на увагу суду і твердження відповідача, що положення п.п. 5.6, 8.1, 8.2 договору не застосовуються до спірних відносин (так як передумовою їх застосування має бути виконання сторонами вимог п. 4.2 договору, який передбачає оформлення актів форми КБ-2 і довідок форми КБ-3, які не підписувались та не виконувались), оскільки відповідачем фактично виконувались роботи, про що ним підписано акт надання послуг №223 від 05.07.2017 р., а у відповідності до ч.2 ст. 859 ЦК України, гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач проти виконання ним робіт по ремонту асфальтобетонного покриття, розташованого між будівлями офісних центрів по вул. Наукова, 7А та вул. Наукова, 7Д у м. Львові, не заперечив, доказів виконання гарантійних зобов'язань (усунення недоліків) не надав, а також не надав суду доказів оплати штрафу, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. 00 коп. штрафу підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 40 700 грн. 00 коп. суд відмовляє.
Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №212 від 17.08.2017 р. в розмірі 1 600,00 грн., та зарахований до Державного бюджету України, згідно виписки суду від 19.08.2017 р., покладається на відповідача повністю. Щодо решти судового збору, сплаченого позивачем платіжним дорученням №213 від 17.08.2017 р. в розмірі 84 грн. 00 коп. (зарахований до Державного бюджету України, згідно виписки суду від 19.08.2017 р.), то він у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” може бути повернутий за клопотанням особи яка його сплатила ухвалою суду. Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівська дорожня служба” (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, ідентифікаційний код 40068614) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “НДІ “АМФІТОН” (79060, м. Львів, вул. Наукова, 7А, ідентифікаційний код 14311407) 10 000 грн. 00 коп. - штрафу та 1 600 грн. 00 коп. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 03.01.2018 р.
Головуючий суддя Морозюк А.Я.
Суддя Чорній Л.З.
Суддя Артимович В.М.