ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.01.2018Справа № 910/23316/17
Суддя Спичак О.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Джин-Джер»
до 1) Обслуговуючого кооперативу «Гнрін-Вайт»;
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
4) ОСОБА_3
5) ОСОБА_4
6) ОСОБА_5
7) ОСОБА_6
про скасування рішень про право власності,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джин-Джер» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Гнрін-Вайт», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування записів (рішення) в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності обслуговуючого кооперативу «ГРІН-ВАЙТ» та фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на квартири АДРЕСА_1, на земельній ділянці, кадастровий номер якої 8000000000:90:803:0033, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 29484753 від 29.04.2016 р. (квартира №1); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29485115 від 29.04.2016 р. (квартира №2); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29485525 від 29.04.2016 р. (квартира №3); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29485708 від 29.04.2016 р. (квартира №4); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29486013 від 29.04.2016 р. (квартира №5); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29486325 від 29.04.2016 р. квартира №6); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29486468 від 29.04.2,016 р. (квартира №7); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29486557 від 29.04.2016 р. (квартира №8); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №30955230 від 16.08.2016 р. (квартира №9); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №30144214 від 21.06.2016 (квартира №10); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №30144406 від 21.06.2016 р. (квартира №11); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №30144583 від 21.06.2016 р. (квартира №12); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 30144473 від 21.06.2016 р. (квартира № 13); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29486997 від 29.04.2016 р. (квартира № 14); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №29487031 від 29.04.2016 р. (квартира №15); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження №30144313 від 21.06.2016 р. (квартира №16); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження № 29487073 від 29.04.2016 р. (квартира № 17).
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Отже, з умов п. 13 ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами.
В даному випадку, всупереч п. 13 ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, вимога позивача про скасування записів (рішення) в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Обслуговуючого кооперативу «ГРІН-ВАЙТ» та фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на квартири №1-17, які розташовані у будинку АДРЕСА_1 заявляється позивачем самостійно, та не є похідними від спору щодо такого майна.
Приймаючи до уваги, що предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джин-Джер» є вимога про скасування записів (рішення) в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки предмет спору у даній справі не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 20, 175 ГПК України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Джин-Джер» у відкритті провадження у справі.
2. Роз'яснити заявнику, що даний спір віднесено до юрисдикції місцевого районного суду.
3. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Спичак О.М.