Провадження: 33/790/1586/17 Головуючий І інстанції -
Справа № 644/6329/17 Саркісян О.А.
Категорія: ст. 122-2 ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
20 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області - Бездітко В.М.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисника особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - Манько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 адвоката - Манько Олексія Михайловичана постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Працівниками поліції 29.09.2017 року складені протоколи відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії БР № 243384, 22.09.2017 року о 22-05 год. в м. Харкові по вул. Плитковій, 19 водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_2, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу поданою шляхом ввімкнення проблискових маячків та подачі, неодноразової в гучномовець вимогу про зупинку транспортного засобу та в подальшому водій продовжив рух, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Toyota Prius» д.н.з. 3599 на вул. Роганській, 230 шляхом утворення штучного затору.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії БР № 197811, 22.09.2017 року о 22-05 год. в м. Харкові по вул. Роганській 100-В, водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_2, з ознаками алкогольно сп'яніння: порушення координації рухів, запах з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров'я (КЗОЗ ХОНД) відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_4 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно ОСОБА_4 призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_4 адвокат Манько О.М. подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне.
Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року підлягає скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_5 не відмовлявся від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, та огляд в подальшому ним було зроблено, про що свідчить довідка видана закладом охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_4 не має алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю в крові - 0,00 проміле, огляд проведено у передбачений законом двох часовий проміжок часу.
Вважає, що поліцейськими не дотримано вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, тому відповідно з вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП є підстави вважати такий огляд не дійсним.
Вказав, що поліцейськими при складанні протоколу залучено неналежних свідків.
Відеозапис, на який посилається районний суд, не має відношення до ОСОБА_4, оскільки відеозапис в часовому просторі не відповідає складеним адміністративним протоколам. Відеозапис як доказ є недопустимим.
Просить постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року відносно ОСОБА_4, скасувати через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4 адвоката Манько О.М., який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.4 ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. За порушення зазначеного пункту ПДР Украйни встановлена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Пункт 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 197811 від 22.09.2017 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений саме за відмову водія ОСОБА_4 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Відмова водія ОСОБА_4 від проходження огляду, крім протоколу, також підтверджується:
- поясненнями гр. гр. ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були свідками відмови водія ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору засобу «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров'я (КЗОЗ ХОНД) (а.с. 5-6);
- даними про відсторонення водія ОСОБА_4 від керування автомобілем, яке здійснено в порядку, передбаченому ст. 265-2 КУпАП та відповідно до розписки гр. ОСОБА_8 який прийняв керування автомобілем «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_2 та зобов'язався доставити автомобіль за адресою: м. Харків, бульвар Івана Корчака 1 (а.с. 7);
- з рапортом лейтенанта поліцій ОСОБА_9 з якого видно, що було виявлено автомобіль Шеврове Нубіра червоного кольору д.н.з. НОМЕР_2, який рухався у бік вул. Миру. Водієві автомобіля Шеврове було подано команду про зупинку, через гучномовець, але водій не реагував, а навпаки прискорився та почав тікати на автомобілі. Після чого почалась погоня, на численні команди про зупинку транспортного засобу подані через гучномовець та спец сигналом водій автомобілю Шеврове не реагував, через деякий час автомобіль Шеврове д.н.з. НОМЕР_2 було зупинено шляхом штучного затору за адресою: м. Харків, вул. Роганська 230, за кермом автомобіля виявився гр. ОСОБА_4 Під час спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_4 відмовився у присутності двох свідків;
- аналогічні обставини зазначені в рапорті лейтенанта поліції Машкей С.Ю. (а.с. 3-4);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано переслідування автомобіля за допомогою застосування проблискових маячків та гучномовця. Поліцейськими неодноразово подавалась вимога про зупинку автомобіля «Chevrolet Nubira» д.н.з. НОМЕР_2, водій не реагував та продовжував рух на великій швидкості. Після зупинки автомобіля, водій вибіг з водійського сидіння та почав тікати. Також, на відеозаписі зафіксовано, ОСОБА_4 на неодноразові пропозиції поліцейських відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у медичному закладі в присутності свідків. ОСОБА_4 повідомив поліцейським, що приладу Драгер він не довіряє, в наркоцентр не поїде, звернеться самостійно до медичного закладу протягом двох годин (а.с. 65).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_4 таким правом скористався, протоколи підписав, надав пояснення. Не мав аперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколів за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Про бажання пройти огляд в медичному закладі та про невідповідність внесених до протоколу даних, залучення неналежних свідків не заявляв (а.с. 1, 2).
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_4 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_4 та його захисник адвокат Манько О.М. суду не надав.
Поліцейськими протоколи про адміністративні правопорушення серії БР №№ 197811, 243384 від 22.09.2017 року відносно ОСОБА_4 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно, у районного суду та суду апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушень на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Долучений адвокатом Манько О.М. звіт про проведення характеристики відео файлів спеціалістом в галузі інформаційних технологій, як на підставу недопустимості доказу, апеляційний суд вважає таким, що не спростовує висновків суду про вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень.
Даний відеозапис надісланий уповноваженою особою Департамента патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Харкові згідно запиту суду. Підстави вважати його неналежним відсутні (а.с. 64-65).
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Проведення експертизи відеозапису районним судом не призначалось та спеціалісту в галузі інформаційних технологій ОСОБА_11 не доручалось.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП є помилковими, оскільки протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений саме за відмову водія ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_4 відмовився від будь - якого огляду і саме цим вчинив адміністративне правопорушення. У поліцейських були відсутні підстави для доставлення ОСОБА_4 до закладу охорони здоров'я.
Посилання в апеляційній скарзі, що ОСОБА_5 не відмовлявся від проходження огляду у закладі охорони здоров'я та огляд в подальшому ним було зроблено, про що свідчить довідка видана закладом охорони здоров'я, відповідно до якої ОСОБА_4 не має алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю в крові - 0,00 проміле, огляд проведено у передбачений законом двох часовий проміжок часу не заслуговують на увагу. Чинне законодавство не передбачає право правопорушника самостійно обирати лікарняний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без присутності поліцейського проходити такий огляд.
Будь-яке самостійне звернення особи до закладу охорони здоров'я з метою огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, не відповідає нормам ст. 266 КУпАП та положенням Інструкції.
Відповідно до п. 7 розділу I, п.п. 8, 9 розділу ІІ Інструкції, саме поліцейський забезпечує доставку особи для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Висновок «Харківської міської клінічної лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова» від 22.09.2017 року, в якому зазначено, що алкотест - 0,00 %0, не може бути підставою для скасування постанови районного суду (а.с. 14).
Зазначений висновок не містить даних про присутність поліцейського при огляді водія ОСОБА_13 та відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції матеріали справи не містять «Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» виданого, поліцейським уповноваженого підрозділу Національної поліції України.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, матеріали справи не містять даних про проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством для проведення огляду у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння та, відповідно, відсутні данні про внесення «Харківської міської клінічної лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова» до Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.
Таким чином, висновок від 22.09.2017 року не відповідає нормам закону та вищезазначеної Інструкції та відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції є недійсним.
При апеляційному перегляді постанови захисник ОСОБА_4 адвокат Манько О.М. пояснив, що поліцейськими вчинено проти ОСОБА_4 злочин, протоколи складені безпідставно, відеозапис сфальсифікований, ОСОБА_4 поліцейськими завдано тілесні ушкодження.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості відповідно до ст.ст. 55, 56, 214, 215 КПК України про звернення ОСОБА_4 до правоохоронних органів з заявою про вчинення поліцейськими проти нього злочину. Відповідно до вимог ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на час розгляду справи районним судом та апеляційним судом жодній особі не вручено.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, з метою уникнення адміністративної відповідальності на вимогу працівників поліції не зупинявся та з метою уникнення адміністративної відповідальності відмовився від походження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, не понесення відповідальності за скоєне умисне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішенн явід 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи особу правопорушника, характер вчинених правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, що дані правопорушення являються грубими порушеннями правил дорожнього руху та становлять реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення з застуванням ст. 36 КУпАП. Підстав для скасування або зміни постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 278, 280, 283, 294, 295, 298, 317 КУпАП , -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 адвоката - Манько Олексія Михайловичазалишитибез задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Харківської області В.М. Бездітко