Справа № 645/5/18
Провадження № 1-кс/645/18/18
03 січня 2018 року слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 , за участю прокурора - ОСОБА_2 , захисника - адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , секретар судового засідання - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУ НП України в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 , по кримінальному провадженню № 12018220460000004 від 01 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою,раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Старший слідчий Немишлянського ВП ГУ НП України в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним вище клопотанням.
В обґрунтування клопотання посилалася на те, що 31 грудня 2017 року приблизно о 15 годині ОСОБА_4 разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_7 перебували в гостях у своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 .
01 січня 2018 року приблизно о 01 годині на кухні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який перейшов у потасовку, в ході якої у ОСОБА_4 на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 усвідомлюючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для здоров'я потерпілого та допускаючи настання зазначених наслідків, взяв зі столу, що розташований на кухні зазначеного будинку кухонний ніж та умисно наніс ОСОБА_7 один удар вказаним ножем в область живота.
Внаслідок нанесення удару кухонним ножем, у ОСОБА_7 , згідно довідки з КЗОЗ «ХМКЛ ШНМД ім. О.І. Мещанінова» від 02.01.2018 встановлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пораненням пряді сальника.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В клопотанні слідчим зазначалося, що вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 01.01.2018 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_8 ; довідкою з 4-ї ХМКЛ ШНМД ім. проф. Мещанінова від 02.01.2018 року. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Обставини кримінального правопорушення та достатні докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину, які можуть бути використані ним з протиправною метою і зашкодити досудовому розслідуванню, доводить наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), у зв'язку з чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, посилаючись на обставини викладені вище.
Захисник - адвокат ОСОБА_3 просив застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту посилаючись на те, що в останнього на утриманні знаходиться цивільна дружина та її син - інвалід дитинства, а також мати, яка є пенсіонером, вину у вчиненні злочину останній визнає, щиро кається, ризики, на які посилалися прокурор та слідчий не доведені.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Під час розгляду клопотання підозрюваний вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав в повному обсязі, в скоєному розкаявся, також пояснив суду, що під час його допиту в якості підозрюваного він давав правдиві показання, мір фізичного та психологічного характеру з боку органів досудового розслідування до нього не застосовувалось.
Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
01 січня 2018 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Підозра щодо ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на наступних матеріалах: витягом Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220460000004 від 01.01.2018 р.; протоколом огляду місця події від 01.01.2018 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.01.2018 року; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 ; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ; довідкою з 4-ї ХМКЛ ШНМД ім. проф. Мещанінова від 02.01.2018 року.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), n. 32, Series A, № 182).
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для вирішення питання про застосування до нього обмежувального заходу. І саме запобіжний захід повинен сприяти досягненню мети досудового розслідування.
Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий та підтримав в судовому засіданні прокурор, про те, що ОСОБА_4 , як особа, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків та експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, не підтверджені в судовому засіданні та не дають достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 у разі обрання іншого, крім тримання під вартою, запобіжного заходу може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експерта або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також судом враховується той факт, що мати підозрюваного ОСОБА_4 за його проханням надає допомогу в лікуванні потерпілому, оскільки її син на даний час затриманий та позбавлений такої можливості.
Крім того, у відповідності до положень ст. 178 КПК України, приймаючи рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 183 КПК України та оцінює всі обставини в сукупності, зокрема наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, відомості про особу підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено за допомогою обґрунтованих посилань той факт, що застосування більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризиків, існування яких встановлено під час судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні міри запобіжного заходу, яка може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наступне: ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації: АДРЕСА_1 - зі своєю мамою, та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 - зі своєю цивільною дружиною та її сином, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Крім того, відповідно до матеріалів справи, слідчий суддя враховує той факт, що більшість слідчих дій вже проведено - допит потерпілого, свідків, огляд місця події, повідомлено про підозру та інші процесуальні дії.
Посилання прокурора на той факт, що у разі залишення підозрюваного на свободі, останній може переховуватися від органів правосуддя, не підтверджені жодними доказами та спростовуються поясненнями підозрюваного, який зазначив, що він щиро кається у вчиненому, має намір допомагати потерпілому в лікуванні та не має наміру переховуватися від органів правосуддя.
В зв'язку з чим, слідчий суддя вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації.
Судом оцінено у сукупності всі обставини справи, в зв'язку з чим вважає не доведеним, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначені обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні слідчим.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При обранні міри запобіжного заходу, яка може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує посилання на наявність місця реєстрації та місця постійного проживання у підозрюваного, відсутність судимостей, утримує мати, яка є пенсіонеркою, та приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.
На підставі викладеного і керуючись статтями 176 - 178, 179, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківської області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 01 березня 2018 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити до 01.03.2018 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Направити ухвалу про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на виконання до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації останнього.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав «____»_________ 2018 року ОСОБА_4
о «____» год. «_____» хв.