Справа № 2-а-4203/2010
26.10.2010 року м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова про перерахунок пенсії у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з чорнобильською катастрофою,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, до 12.08.2009 року був інвалідом 2-ї групи, з 12.08.2009 року йому присвоєно 1 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Позивач не згоден з розміром пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, що виплачується йому відповідачем, оскільки вважає, що при їх обчисленні відповідач невірно застосовує законодавство, що регулює питання призначення та виплати таких пенсій. Позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування йому пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 22.05.2008 року по 11.08.2009 року як інваліду 2-ї групи, з 12.08.2009 року по день набрання постановою суду законної сили як інваліду 1-ї групи відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за зі періоди.
Сторони подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Представник відповідача подав письмові заперечення, у яких позов не визнав та вказав на те, що розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсії нараховується відповідачем позивачу відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють це питання. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, до 12.08.2009 року був інвалідом 2-ї групи, з 12.08.2009 року йому присвоєно 1 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ці обставини підтверджуються довідкою про інвалідність позивача, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Також судом встановлено, що пенсія по інвалідності та додаткова пенсія призначаються та виплачуються відповідачем позивачу у розмірі, меншому ніж це передбачено у ст.ст.50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії для позивача є мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначається у ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім того, який передбачає ця норма Закону.
Тому суд вважає, що при призначенні позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідач повинен керуватись не Постановами Кабінету Міністрів України, які повинні передбачати лише порядок обчислення пенсії, не змінюючи при цьому їх розміру, встановленого Законом, а вимогами ст.ст.50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, беручи при цьому для розрахунку мінімальну пенсію за віком, розмір якої визначається у ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в частині визнання незаконними ми дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачу та в частині зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок розміру пенсії. При цьому суд вважає необхідним покласти таке зобов'язання на відповідача за період з 22.05.2008 року, оскільки саме у цей день було прийнято рішення Конституційного Суду України по справі № 10-рп/2008, яким фактично була поновлена дія ст.ст. 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім того, суд відхиляє посилання представника відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із позовом, оскільки, відповідно до ч.2 ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 122, 162, 163 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 22.05.2008 року по 11.08.2009 року як інваліду 2-ї групи, з 12.08.2009 року по день набрання постановою суду законної сили як інваліду 1-ї групи відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за зі періоди.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Московського районного
суду м. Харкова ОСОБА_2