Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-сс/781/569/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
27.12.2017 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представників ТОВ «Вентура» Де Ланг, ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2017 року про арешт майна, в кримінальному провадженні № 12017120000000155 від 25 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_10 ,
З представлених матеріалів судового провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 від 16 листопада 2017 року, погодженого із прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2017 року, на житловий будинок підозрюваного ОСОБА_10 накладено арешт.
Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив про те, що арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 застосовується для забезпечення виконання судового рішення в частині конфіскації майна.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, згідно якій у задоволенні клопотання слідчому про арешт майна відмовити.
Свої вимоги адвокат обґрунтовує, тим, що обвинувачення ОСОБА_10 у заволодінні коштами очолюваного ним підприємства ТОВ «Вентура» та завдання збитків компанії «Ар-Джей-Ді-Ел ЛТД» грунтується на припущеннях, за відсутністю прямих та достовірних доказів, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею не враховано, що будинок, згідно договору купівлі - продажу є спільною сумісною власністю ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_12 , яка не є учасником даного кримінального провадження.
Крім того, захисник вказує, що за клопотанням слідчого, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року, в даному кримінальному провадженні на житловий будинок ОСОБА_10 та інше рухоме майно вже накладено арешт, стверджує, що при таких обставинах повторне звернення слідчого та арешт майна його підзахисного, з тих саме підстав є незаконним.
Також зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу без виклику особи, яка її оскаржує, про існування якої стало відомо випадково, її копію отримано лише 28 листопада 2017 року, а тому вважає, що згідно ч.3 ст. 395 КПК України, строк на апеляційне оскарження пропущено не було.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_10 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які повністю підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора та представника ТОВ «Вентура» ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили суд залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно матеріалів провадження оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена без виклику підозрюваного, про арешт майна стало відомо лише 28 листопада 2017 року, після прийняття оскаржуваної ухвали.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження захисником пропущений з поважних причин.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2017 року за заявами Де ОСОБА_13 та Де ОСОБА_14 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120000000155 були внесені відомості стосовно ОСОБА_10 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358 та ч.5 ст. 191 КК України.
25 жовтня 2017 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 та ч.5 ст. 191 КК України.
За клопотанням слідчого ОСОБА_11 , який розслідує дану справу, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2017 року, для забезпечення виконання судового рішення в частині конфіскації майна, на житловий будинок та автомобіль підозрюваного ОСОБА_10 накладено арешт.
Після цього, 16 листопада 2017 року слідчий ОСОБА_11 повторно звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про арешт житлового будинку ОСОБА_10 , не зважаючи на те, що ухвалою іншого слідчого судді того ж суду, майно підозрюваного ОСОБА_10 , у тому числі житловий будинок, вже арештовано із забороною його відчуження та використання.
Як пояснив прокурор ОСОБА_15 , повторне звернення слідчого з клопотанням про арешт майна обумовлено тим, що у попередньому клопотанні від 26 жовтня 2017 року неправильно вказано по батькові підозрюваного, а саме замість того щоб накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_10 , слідчий суддя наклав арешт на майно ОСОБА_10 , тобто допущена помилка.
При таких обставинах, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий ОСОБА_11 не вправі був звертатись до слідчого судді повторно з аналогічним клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_10 в одному кримінальному провадженні, з тих саме підстав, яке вже знаходилось під арештом, а повинен був звернутися до слідчого судді із заявою про виправлення описки в ухвалі від 26 жовтня 2017 року, що відповідало вимогам КПК.
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, під час розгляду клопотання слідчого від 16 листопада 2017 року на наявність ухвали слідчого судді того ж суду від 26 жовтня 2017 року про арешт майна підозрюваного ОСОБА_10 в кримінальному провадженні № 12017120000000155, уваги не звернув, повторно та незаконно наклав арешт на майно, яке вже арештовано.
З урахуванням вищевикладеного, ухвалу слідчого судді від 16 листопада 2017 року про арешт майна не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2017 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 12017120000000155 від 25 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_10 - скасувати.
У задоволенні клопотання слідчому СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_11 від 16 листопада 2017 року про арешт житлового будинку підозрюваного ОСОБА_10 АДРЕСА_1 - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2 .