Апеляційний суд Кіровоградської області
справа № 405/2858/14-ц
№ провадження 22-ц/781/2246/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л. А.
Доповідач Головань А. М.
Іменем України
27.12.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді: Голованя А.М.,
суддів: Гайсюка О.В., Мурашка С.І.,
за участю секретаря Діманової Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та виділення її в натурі,
У грудні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та виділення її в натурі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власником 11/50 та 13/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 - власником 97/450 та 49/900 частин будинку, а ОСОБА_2 - власником 1/5 частини зазначеного житлового будинку.
У їхньому спільному користуванні перебуває земельна ділянка загальною площею 435,3 кв. м, у тому числі під будинком 139,6 кв. м, під господарськими будівлями 43,3 кв. м, під двором 252,4 кв. м.
Вказували, що неодноразово зверталися до ОСОБА_2 розподілити межі земельної ділянки призначеної для обслуговування будинку АДРЕСА_1 пропорційно часток у праві спільної часткової власності на будинок, проте останній відмовляється.
Ураховуючи наведене, позивачі просили визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за наведеною вище адресою між ними (позивачами) та відповідачем ОСОБА_5, виділивши позивачу ОСОБА_3 в натурі земельну ділянку розміром 185,81 кв. м., що відповідає її частці домоволодіння, що складає 7/20 частин, а позивачу ОСОБА_4 в натурі земельну ділянку розміром 143,33 кв. м., що відповідає його частці домоволодіння, що складає 27/100 частин.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року позов задоволено частково. Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 341, 80 кв. м (в графічному Додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображену жовтим кольором), що з урахуванням площі загального користування становить 342, 30 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку з прибудовою літ. «а», «а1», «а2», під сараєм літ. «Г», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Д», вигрібною ямою «К». Визначено межі розподілу земельної ділянки.
Виділено ОСОБА_2 у користування відокремлену земельну ділянку, загальною площею 119, 70 кв. м (в графічному додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено синім кольором), що з урахуванням площі загального користування становить 120, 20 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовами літ. «А1», «а3», під вбиральнею літ. «И». Визначено межі розподілу земельної ділянки.
Земельну ділянку площею 1 кв. м (у графічному Додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено білим кольором) залишено у загальному користуванні співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_2 для можливості обслуговування житлового будинку.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ в натурі земельних ділянок по АДРЕСА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня
2017 року та додатковим рішенням від 24 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2017 року та додаткове рішення від 24 січня 2017 року скасовано, а справу передано на новий апеляційний розгляд.
У зв'язку з тим, що з 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх представник заперечили проти цих доводів і просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній часткові власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо.
У п. п. 21, 22 згаданої постанови Пленуму зазначено, що, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником 11/50 та 13/100 частин, що сумарно становить 315/900 частин житлового будинку АДРЕСА_1 які належать їй на підставі договору дарування від 16 липня 1983 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2010 року.
ОСОБА_4 є власником 97/450 та 49/900 частини цього житлового будинку, що сумарно становить 243/900 частин, які належать йому на підставі договору дарування частини житлового будинку від 23 жовтня 2003 року та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 серпня 2012 року.
ОСОБА_2 є власником 1/5 частини, або 180/900 вказаного вище житлового будинку на підставі договору дарування від 28 вересня 1992 року.
Угоди про порядок користування спірною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 між сторонами укладено не було, а так само не досягнуто згоди щодо спільного користування спірною земельною ділянкою.
Пред'являючи позов, позивачі просили визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши ОСОБА_3 в натурі земельну ділянку розміром 185, 81 кв. м, яка відповідає її частці домоволодіння, що складає 7/20 частин, ОСОБА_4 виділити в натурі земельну ділянку розміром 143,33 кв. м, яка відповідає його частці, що складає 27/100 частин.(а. с. 2,3 том 1)
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи №1292 від 29 травня 2015 року (а. с. 45-58, том 2) встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 має форму багатокутника та має наступні фактичні розміри меж: фасадна межа, з боку провулку Перекопського, довжиною 20,30 м; права бокова межа по ламаній довжиною 20,71 м; ліва межа має довжину 21,66 м; задня межа має довжину 22,17 м, площа земельної ділянки становить 462,50 кв. м, що перевищує нормативну, вказану в технічному паспорті від 15 жовтня 2012 року на 12 кв.м.
Урахувавши інтереси сторін, технічну можливість нормально користуватися належними їм частинами житлового будинку і здійснювати догляд за ними, розташування господарських будівель та споруд, а також приймаючи до уваги об'єктивну можливість перенесення відповідачем ОСОБА_2 на виділену йому в користування частину земельної ділянки господарської будівлі - сараю літ. «Д», поряд з його частиною житлового будинку літ. «А», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що найбільш доцільним та прийнятним технічно можливим варіантом порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 є запропонований судовим експертом варіант №4 (графічний Додаток №6).
За цим варіантом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виділено в користування земельна ділянка площею 341,80 кв. м. (в графічному Додатку №6 зображена жовтим кольором), та з урахуванням площі загального користування становить 342,30 кв. м, в т.ч. земельна ділянка під частиною житлового будинку з прибудовою літ. «а», «а1», «а2», під сараєм літ. «Г», сараєм літ. «В», сараєм літ. «Д», вигрібною ямою «К».
Іншому співвласнику ОСОБА_2 виділено в користування відокремлену земельну ділянку площею 119, 70 кв.м. (в графічному Додатку № 6 до висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 29 травня 2015 року зображено синім кольором), що з урахуванням площі загального користування становить 120, 20 кв. м, в тому числі земельна ділянка під частиною житлового будинку літ. «А» з прибудовами літ. «А1», «а3», під вбиральнею літ. «И».
При цьому частку в земельній ділянці, яка б належала колишньому співвласнику будинку ОСОБА_6 з її часткою в будинку 9/60 (162/900), правовстановлюючий документ, на яку за рішенням виконавчого комітету Кіровоградської районної ради народних депутатів від 20 лютого 1986 року №146 погашено (а.с.18,19, том 1), розділено між співвласниками в розмірі по 1/3 кожному.
Фактично, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до того, що він погоджується лише із варіантом № 3 (графічний Додаток № 5) судової земельно-технічної експертизи №1292 від 29 травня 2015 року, оскільки обраний судом першої інстанції варіант розподілу земельної ділянки обмежує йому доступ до господарської будівлі сараю літ. Д.
Проте, такі твердження є суперечливими, оскільки як за варіантом №3 (графічний Додаток № 5) (а.с. 57, том 2) так і за варіантом обраним судом №4 (графічний додаток №6) (а.с.58,том 2) господарська будівля - сарай літ. Д. розташований на земельній ділянці, яка пропонується позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Суд першої інстанції урахував, що згідно судової земельно-технічної експертизи №1292 від 29 травня 2015 року, сарай літ. Д є непридатним для експлуатації, в ньому наявні щілини в стінах, провисання стелі, що може призвести до обвалу, сарай побудовано без фундаментів, а тому його можливо розібрати та перенести на виділену ОСОБА_2 земельну ділянку.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що порядок користування земельною ділянкою за варіантом № 4 (графічний Додаток №6) висновку експертизи є варіантом відокремленого користування земельною ділянкою і найбільш відповідає інтересам співвласників будинку за адресою АДРЕСА_1.
Інші доводи апеляційної скарги, а саме посилання на те, що в матеріалах справи відсутні документи, що посвідчують право на спірну земельну ділянку не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Наведене, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 грудня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 02.01.2018 року.
Головуючий суддя:
Судді: