Рішення від 26.12.2017 по справі 401/2531/17

Справа № 401/2531/17; 2/401/1488/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2017 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Світловодського міського голови Козярчука Валентина Валентиновича, Світловодської міської ради Кіровоградської області, Комунального підприємства «Житлосервіс 2012 », третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження Світловодського міського голови про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Світловодського міського голови Козярчука Валентина Валентиновича, Світловодської міської ради Кіровоградської області, Комунального підприємства «Житлосервіс 2012» та просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Світловодського міського голови № 391-к від 27.09.2017 року «Про звільнення ОСОБА_2.», допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 30 вересня 2017 року по день ухвалення рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював головним інженером КП «Житлосервіс». У зв'язку із звільненням директора підприємства він виконував його обов'язки у період з 01.10.2014 року по 14.04.2016 року.

14.04.2016 року Світловодський міський голова Козярчук В.В. запропонував йому укласти контракт із Світловодською міською радою на зайняття посади директора, який він змушений був підписати. Контракт був укладений з 15.04.2016 року по 31.12.2016 року. Розпорядженням від 14.04.2016 року № 155-к Світловодський міський голова призначив його на посаду директора КП «Житлосервіс» шляхом переведення в межах комунального підприємства з посади головного інженера.

Вважає, що під час переведення його з посади головного інженера, яку він обіймав за штатним розписом згідно трудового договору, строк дії якого не був визначений, на посаду директора КП «Житлосервіс» на контрактній основі на визначений строк Світловодський міський голова порушив вимоги ст.32 КЗпП України, не попередивши його письмово за два місяці про зміну істотних умов праці в частині визначення строку дії контракту.

В подальшому згідно розпоряджень Світловодського міського голови № 546 від 19.12.2016 року та № 114-к від 22.03.2017 року строк дії контракту з ним продовжувався відповідно до 31.03.2017 року та до 30.09.2017 року.

21.09.2017 року він відповідно до п. 5.6 контракту подав на ім'я Світловодського міського голови заяву про продовження дії контакту. На вказаній заяві заступник міського голови з питань ЖКХ своєю резолюцією погодив продовження з ним контракту.

Проте Світловодський міський голова розпорядженням № 391-к від 27.09.2017 року звільнив його з посади директора КП «Житлосервіс» з 30.09.2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту.

При цьому він не зважив на те, що жодних претензій щодо його роботи не було з боку профільного заступника. Сам Світловодський міський голова також не висловлював жодних зауважень до його діяльності на посаді директора.

Крім цього позивач вважає, що під час винесення вказаного розпорядження Світловодський міський голова не дотримався порядку звільнення керівників комунальних підприємств, який був затверджений рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради № 1059 від 17.09.1998 року відповідно до якого призначення та звільнення кандидатур на посади керівників підприємств комунальної власності проводиться за погодженням виконавчого комітету.

Зазначив також, що під час видачі йому трудової книжки не були дотримані вимоги ч. 1 ст. 47 КЗпП України, а саме трудову книжку йому було вручено не в день його звільнення 30.09.2017 року, а напередодні тобто 29.09.2017 року у якій вже був внесений запис про його звільнення 30.09.2017 року.

Вказав на те, що оскільки він є депутатом Світловодської міської ради, то відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» про його звільнення Світловодський міський голова мав повідомити Світловодську міську раду Кіровоградської області, але не виконав вимоги Закону, чим на його думку, порушив його права.

Заявою від 06.10.2017 року позивач доповнив свій позов та зазначив, що його звільнення відбулось під час його тимчасової непрацездатності, що є порушенням ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Заявою від 22 листопада 2017 року позивач доповнив позов та додатково вказав, що контракт, який був укладений з ним, двічі переукладався після закінчення його строку, а тому він вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України вказаний контракт є таким, що укладений на невизначений строк.

Крім цього звернув увагу суду на те, що при винесенні розпорядження Світловодський міський голова послався, зокрема, на частину 2 статті 36 КЗпП України, якою передбачено звільнення з посади у зв'язку із набранням законної сили вироку суду та укладенням контракту всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції».

Ухвалою суду від 01 грудня 2017 року до участі у справі за його усною заявою був залучений директор КП «Житлосервіс 2012» ОСОБА_5 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. (а.с. 137).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, послався на обставини та докази, що їх стверджують, просив позов задовольнити визнавши незаконним та скасувати розпорядження Світловодського міського голови № 391-к від 27.09.2017 року «Про звільнення ОСОБА_2.», поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Житлосервіс 2012» з 30 вересня 2017 року та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача Світловодського міського голови Козярчука В. В. та Світловодської міської ради Кіровоградської області позов не визнав у повному обсязі та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що укладення контракту відбулось за взаємною згодою сторін чим спростовується твердження позивача про те, що він був змушений підписати контракт. Укладення з директором комунального підприємства контракту передбачено чинним законодавством та Статутом комунального підприємства «Житлосервіс 2012». Вважає, що твердження позивача, що до його діяльності не було зауважень не відповідає дійсності, та вказує на те, що ним не вчасно надавались відповіді на звернення громадян, у зв'язку із скаргами громадян на якість послуг були зменшені розміри премій керівникам комунальних підприємств у тому числі і позивачу.

Зазначає, що розпорядження Світловодський міського голови видано в межах його компетенції, визначеної Законом України «Про місцеве самоврядування». Рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 1059 від 17.08.1998 року, яким передбачено, що призначення та звільнення кандидатур на посади керівників підприємств комунальної власності проводиться за погодженням виконавчого комітету не ґрунтується на нормах Закону України «Про місцеве самоврядування», а тому Світловодський міський голова не погодивши з виконавчим комітетом звільнення з посади позивача діяв в межах закону, який має вищу юридичну силу.

Щодо видачі трудової книжки пояснює те, що день звільнення позивача, а саме 30.09.2017 року був вихідним днем, а тому трудова книжка була видана йому напередодні вихідного дня. До того ж як зазначає позивач, то у період з 20.09.2017 року по 03.10.2017 року він був на лікарняному.

Вважає, що оскільки звільнення позивача відбулось у зв'язку із закінченням строку дії контракту, що не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого органу, то у даному випадку не підлягають застосуванню норми трудового законодавства про недопустимість звільнення працівника під час перебування у відпустці та у період тимчасової непрацездатності, а також норма Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» про попередження Світловодської міської ради про звільнення депутата.

Вказує на те, що при підготовці тексту розпорядження була допущена технічна помилка, а саме зазначено частина 2 статті 36 КЗпП України замість пункту 2 ст. 36 КЗпП України, проте у розпорядчій частині була зазначена підстава звільнення, а саме закінчення строку дії контракту. Вказана технічна помилка була виправлена шляхом внесення змін до розпорядження міського голови від 27.09.2017 року.

Представник відповідача КП «Житлосервіс 2012» позов не визнав у повному обсязі та погодився із доводами представника відповідачів Світловодського міського голови та Світловодської міської ради. При цьому зазначив, що КП «Житлосервіс 2012» не є стороною контракту, який був укладений з позивачем, не приймав будь-яких рішень про його припинення, а тому не міг порушити будь-які права позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 позов не визнав у повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на доводи викладені у запереченні представника відповідачів Світловодського міського голови та Світловодської міської ради.

Заслухавши доводи сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, що склалися між сторонами.

Судом встановлено, що згідно наказу № 8 к від 09.07.2014 року позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду головного інженера з 09.07.2014 року із заробітною платою згідно штатного розпису без встановлення строку трудового договору (а.с.12).

Згідно з розпорядженнями Світловодського міського голови Кіровоградської області Котенка Ю.М. (а.с.13-17) на ОСОБА_2 було покладено виконання обов'язків директора КП «Житлосервіс 2012» у період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, з 31.10.2014 року по 28.11.2014 року, з 01.12.2014 року по 31 грудня 2014 року, 01.01.2015 року по 30 січня 2015 року, з 31 січня 2015 року по 28 лютого 2015 року.

Згідно з розпорядженнями Світловодського міського голови Кіровоградської області Козярчука В.В. (а.с.18-20) на ОСОБА_2 було покладено виконання обов'язків директора КП «Житлосервіс 2012» з 15 грудня 2015 року на період укомплектування вакансії.

14 квітня 2016 року ОСОБА_2 подав на ім'я Світловодського міського голови Козярчука В.В. заяву у якій просив призначити його на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» шляхом переведення з посади головного інженера цього ж підприємства (а.с.78)

Цього ж дня, а саме 14 квітня 2016 року між Світловодською міською радою як органом управління майном в особі міського голови Козярчука В.В. та громадянином ОСОБА_2, який призначається директором КП «Житлосервіс 2012» на підставі ч. 3 ст. 21 КЗпП України та п. 10 ч. 3 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» був укладений контракт (а.с. 45-49). За умовами зазначеного контракту від 14 квітня 2016 року встановлений строк його дії а саме з 15 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

14 квітня 2016 року розпорядженням Світловодського міського голови № 155-к ОСОБА_2 був призначений на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» на контрактній основі шляхом переведення в межах комунального підприємства «Житлосервіс 2012» з посади головного інженера на період з 15 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року (а.с. 21)

Згідно зазначеного розпорядження наказом по КП «Житлосервіс 2012» № 2-к від 15.04.2016 року (а.с. 22) ОСОБА_2 був призначений на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» на контрактній основі з 15 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року шляхом переведення в межах комунального підприємства «Житлосервіс 2012».

Розпорядженнями Світловодського міського голови № 546-к від 19 грудня 2016 року та № 114-к від 22 березня 2017 року строк дії контракту з ОСОБА_2 продовжувався відповідно до 31 березня 2017 року та до 30 вересня 2017 року на підставі додаткових угод до контракту від 14.04.2016 року (а.с.23-26)

21 вересня 2017 року директор КП «Житлосервіс 2012» звернувся до Світловодського міського голови із заявою у якій просив розглянути питання про продовження строку дії контракту шляхом укладання додаткової угоди. Зазначена заява містить висновок Дмитришина Д.Д. - заступника міського голови з питань ЖКХ про можливість продовження строку дії контракту із зазначенням того, що скарг та нарікань на роботу директора КП «Житлосервіс 2012» він не має. На вказаній заяві наявна резолюція Світловодського міського голови від 26.09.2017 року, яка свідчить про непогодження ним продовження строку дії контракту ОСОБА_2

27 вересня 2017 року Світловодський міський голова видав розпорядження № 391к «Про звільнення ОСОБА_2.» згідно якого, керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 2 ст. 36 КЗпП України звільнив ОСОБА_2 з посади директора КП «Житлосервіс 2012» 30 вересня 2017 року у зв'язку із закінченням строку дії контракту та припинив дію контракту від 14.04.2016 року (а.с. 40). На виконання зазначеного розпорядження наказом по КП «Житлосервіс 2012» ОСОБА_2 звільнено з посади директора з 30 вересня 2017 у зв'язку із закінченням строку дії контракту (а.с.83) Копією трудової книжки підтверджується, що 30.09.2017 року був внесений запис про звільнення ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії контракту (а.с.44).

27 вересня 2017 року Світловодський міський голова видав розпорядження № 393-к, яким призначив ОСОБА_5 на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» на контрактній основі строком на три роки з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2020. (а.с.43)

23 жовтня 2017 року розпорядженням № 417-к Світловодський міський голова вніс зміни до розпорядження № 391к «Про звільнення ОСОБА_2.» шляхом викладення преамбули розпорядження у новій редакції де підставою звільнення зазначено п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України замість частини 2 ст. 36 КЗпП України. Цим же розпорядженням начальнику відділу кадрів апарату виконавчого комітету було доручено вжити заходів для ознайомлення ОСОБА_2 із вказаним розпорядженням.

Актом від 25.10.2017 року підтверджується, що ОСОБА_2 було ознайомлено із тексом розпорядження, проте він від підпису відмовився. (а.с.132)

Таким чином із наведених обставин вбачається, що спір між сторонами виник з трудових відносин, які є предметом регулювання Конституції України, Кодексу законів про працю України, Господарського кодексу та виданих на підставі них інших підзаконних актів.

Так, статтею 43 Конституції України громадянину гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Вказаною статтею Конституції України громадянину гарантується захист від незаконного звільнення.

Вирішуючи питання щодо дотримання відповідачами вимог законодавства про працю при звільненні позивача суд виходить з такого.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну платуі забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договоромі угодою сторін.

Особливою формою трудового договору згідно частини 3 зазначеної статті є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною 4 ст. 65 Господарського кодексу передбачено, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Пунктом 4.1 Статуту КП «Житлосервіс 2012» передбачено, що управління підприємством здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади за розпорядженням Світловодського міського голови на контрактній основі.

Беручи до уваги зазначені приписи ГК України та відповідні положення Статуту КП «Житлосервіс 2012», суд приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування контрактної форми трудового договору з керівником даного підприємства.

Як було встановлено позивач ОСОБА_2 до укладення з ним строкового контракту обіймав посаду головного інженера КП «Житлосервіс 2012» за трудовим договором, строк дії якого не був визначений. Обіймаючи посаду головного інженера на безстроковій основі він виконував обов'язки директора КП «Житлосервіс 2012» до переведення його за його заявою на посаду директора.

Позивач ОСОБА_2 своєю заявою від 14 квітня 2016 року просив призначити його на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» шляхом переведення з посади головного інженера.

Проте, зазначена заява не містить його волевиявлення щодо переведення та призначення його на цю посаду на контрактній основі із обмеженням строку дії контракту. (а.с.78)

За таких обставин суд вважає, що у даному випадку мало місце переведення працівника на іншу не обумовлену його трудовим договором роботу із зміною істотних умов його праці, які стосувались запровадження контрактної форми трудового договору із визначенням обмеженого строку перебування на посаді.

Разом з тим слід зауважити, що закон не вимагає в обов'язковому порядку при запровадженні контрактної форми трудового договору обмежувати строк його дії певним періодом, а відтак з урахуванням характеру виконуваної роботи та умов її виконання контракт може бути укладений і на невизначений строк.

Частиною 1 ст. 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботуна тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексута в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Вимога закону щодо повідомлення працівника про зміну його істотних умов праці гарантує працівнику прийняття ним виваженого та усвідомленого рішення щодо погодження роботи відповідно до запропонованих роботодавцем умов чи навпаки відмови від продовження роботи у запропонованих умовах, що є підставою для припинення трудового договору.

З огляду на те, що позивач ОСОБА_2 у своїй заяві не просив перевести його на посаду директора із зазначенням періоду перебування на посаді, то з метою не порушення його прав, власник або уповноважений орган повинен був виконати вимоги ч. 3 статті 32 КЗпП України та повідомити його не пізніше ніж за два місяці про запровадження контрактної форми трудового договору з визначенням обмеженого строку його дії.

Статтею 9 КЗпП України передбачена недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівниківпорівняно з законодавством України.

Беручи до уваги те що відповідач, не виконавши вимоги ч. 3 ст. 32 КЗпП України, передбачив у контракті умову, яка обмежує строк дії трудового договору певним періодом, яка значно погіршувала становище працівника, що раніше виконував роботу на умовах договору без визначення строку, суд визнає таку умову недійсною відповідно до закону.

Крім цього частиною 2 статті 39-1 КЗпП України передбачено, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП Українистроковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При цьому обов'язок підтвердження обставин, які роблять неможливим укладення трудового договору на невизначений строк покладається на роботодавця.

У разі недоведення роботодавцем таких обставин слід вважати що трудовий договір укладено на невизначений строк.

В розумінні ч. 2 ст. 23 КЗпП України"характер роботи" означає таку роботу, яка не виконується постійно, а лише протягом певного строку (сезону), а формулювання "умови виконуваної роботи" визначає таку роботу, як постійну, але для виконання якої в силу конкретних обставин трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін (наприклад для заміщення відсутнього працівника тощо).

Як вбачається з обставин встановлених судом трудовий договір (контракт) який був укладений з позивачем ОСОБА_2 переукладався двічі, а саме згідно додаткових угод від 19.12.2016 року (а.с.24) та від 22 березня 2017 року (а.с.26) на підставі розпоряджень Світловодського міського голови № 546-к від 19 грудня 2016 року (а.с. 23) та № 114 -к від 22 березня 2017 року (а.с.25).

Відповідачами не доведено факт того, що характер та умови виконуваної позивачем ОСОБА_2 роботи потребували обов'язкового укладання з ним строкового трудового договору.

Відсутність у заяві ОСОБА_2 від 14.04.2016 року його бажання працювати на умовах строкового трудового договору свідчить про те, що встановлення роботодавцем обмеженого строку дії контракту не було пов'язано з інтересами ОСОБА_2

Таким чином враховуючи приписи ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України та у зв'язку з неодноразовим переукладенням трудового договору (контракту) з позивачем ОСОБА_2, суд погоджується з його доводами та вважає трудовий договір (контракт) від 14 квітня 2016 року таким, що укладений на невизначений строк.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною в ухвалі судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від 24.02.2010 року справа № 6-29347 св 09.

Обгрунтовуючи свій позов ОСОБА_2 також посилається на те, що відповідач Світловодський міський голова Козярчук В.В. при його звільненні не виконав вимоги рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 1059 від 17.09.1998 року «Про порядок призначення керівників державних підприємств, установ та організацій, їх заступників та головних бухгалтерів» та не погодив його звільнення з виконавчим комітетом Світловодської міської ради.

Як вбачається з п. 1 рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 1059 від 17.09.1998 року «Про порядок призначення керівників державних підприємств, установ та організацій, їх заступників та головних бухгалтерів» призначення (звільнення) кандидатур на посади керівників державних підприємств, установ та організацій, що розташовані на відповідній території, підприємств комунальної власності та тих, що дотуються із бюджету, належить проводити за погодженням виконавчого комітету. (а.с.41)

Вказане рішення виконавчого комітету прийняте відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», якою визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю та на виконання Указу Президента України від 10.11.1995 року № 1035 «Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби і Програми роботи із керівниками державних підприємств, установ і організацій» і на даний час є чинним.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з огляду на те, що стаття 29 Закону України «Про місцеве самоврядування» відносить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговане повноваження, а саме погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності, суд вважає, що перед прийняттям рішення про звільнення керівника підприємства комунальної власності Світловодський міський голова повинен був виконати рішення виконавчого комітету, як колегіального органу, та погодити з виконавчим комітетом звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «Житлосервіс».

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідачів, які вважають, що вказане рішення виконавчого комітету не відповідає вимогам закону, а тому не є обов'язковим для виконання Світловодським міським головою.

Статтею 2 1 КЗпП України закріплений принцип рівності трудових прав громадян України, який полягає у забороні будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівниківзалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілцічи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Суд вважає, що укладаючи контракт з ОСОБА_2 із встановленням обмеженого строку його дії на вісім місяців з наступним переукладенням на строк три та шість місяців Світловодський міський голова порушив зазначений принцип рівності трудових прав громадян України.

До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що після звільнення з цієї посади ОСОБА_2, він видав розпорядження № 393-к, від 27 вересня 2017 року, яким призначив на посаду директора КП «Житлосервіс 2012» ОСОБА_5 на контрактній основі визначивши строк дії його контракту у три роки.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжкуі провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Як вбачається із встановлених судом обставин у порушення вказаної вимоги закону та пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників внесення запису у трудову книжку про звільнення та видача позивачу ОСОБА_2 трудової книжки відбулось 29.09.2017 року тобто напередодні дня звільнення.

Виходячи із завдань цивільного судочинства, передбаченого частиною 1 статті 2 ЦПК України яким є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, суд приходить до переконання, що при звільненні позивача ОСОБА_2 відповідачами не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-1, 9, ч. 3 ст. 32, ч. ст. 39-1, ч. 1 ст. 47 КЗпП України що у підсумку призвело до порушення гарантованого Конституцією України його права на працю, яке підлягає відновленню шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Світловодського міського голови № 391-к від 27.09.2017 року «Про звільнення ОСОБА_2.» та поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Житлосервіс 2012» з 30 вересня 2017 року.

Водночас суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи позивача ОСОБА_2 щодо недотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме щодо повідомлення про його звільнення Світловодську міську раду Кіровоградської області та недопустимості звільнення його у період тимчасової непрацездатності, оскільки зазначені вимоги закону підлягають застосуванню лише у разі звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, працівнику, незаконно звільненому з роботи і поновленому на роботі, виплачується за рішенням органу, який розглядає трудовий спір, середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення.

Середньомісячний заробіток визначається згідно порядку розрахунку середньомісячної заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (змінами, внесеними постановами КМУ).

Відповідно до довідки Світловодського міського комунального підприємства «Житлосервіс 2012» середньоденний заробіток ОСОБА_2 складає 643 грн. 70 коп.

Відповідно до щорічного розрахунку норм тривалості робочого часу, з дати звільнення позивача, за період з 30 вересня 2017 року по день ухвалення судового рішення кількість робочих днів складає 59, а саме жовтень 2017 року - 21 робочий день, листопад 2017 року - 22 робочих дні, грудень 2017 року - 16 робочих днів.

Таким чином суму компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача Комунального підприємства «Житлосервіс 2012» на користь позивача ОСОБА_2 суд визначає у розмірі 37978 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 30 коп. виходячи з розрахунку ( 59 робочих днів Х 643 грн. 70 коп).

Судовий збір у розмірі 640 грн., сплачений позивачем при поданні позовної заяви покладається на відповідача Світловодську міську раду Кіровоградської області та підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного та ч. 2 ст. 19, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2-1, 9, 21, ч. 2 ст. 23, ч.ч.1,3 ст.32, ч. 2 ст. 39-1, ч.3 ст. 40, ст. 255 КЗпП України, ч. 4 ст. 65 ГК України, ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 13, 258,259, 263, 264,265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Світловодського міського голови № 391-к від 27.09.2017 року «Про звільнення ОСОБА_2.»

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Житлосервіс 2012» з 30 вересня 2017 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс 2012» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 37978 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 30 коп.

Стягнути з Світловодської міської ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів після його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш

26.12.2017

Попередній документ
71421654
Наступний документ
71421656
Інформація про рішення:
№ рішення: 71421655
№ справи: 401/2531/17
Дата рішення: 26.12.2017
Дата публікації: 09.01.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (11.04.2019)
Результат розгляду: Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження: 03.08.2018
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування розпорядження Світловодського міського голови про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу