Справа № 349/1154/17
Провадження № 22-ц/779/62/2018
Категорія 55
Головуючий у 1 інстанції Лошак О. О.
Суддя-доповідач Матківський
03 січня 2018 року м. Івано-Франківськ
Головуючого Матківського Р.Й.
суддів: Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.
секретар Капущак С.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом представника ОСОБА_1 до Рогатинської центральної районної лікарні про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати з апеляційною скаргою представника Рогатинської центральної районної лікарні на рішення Рогатинського районного суду від 07 листопада 2017 року, -
У серпні 2017 року представник позивача звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію заробітної плати за період з квітня 2014 року по серпень 2015 року включно у розмірі 5730, 69 гривень.
Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що ОСОБА_1 протягом 2014-2015 років перебував у трудових відносинах з Рогатинською ЦРЛ. Відповідачем за період з квітня 2014 року до серпня 2015 року безпідставно не проводилось нарахування та виплата індексації заробітної плати. Порушуючи вимоги ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідач позбавив позивача права на належну оплату праці. Звернення про нарахування індексації заробітної плати та виплату належних грошових сум відповідач ігнорує, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.
Рішенням Рогатинського районного суду від 07 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Рогатинської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з квітня 2014 року до серпень 2015 року у розмірі 4521, 73 гривень.
На дане рішення представник Рогатинської центральної районної лікарні подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову .
Представник апелянта у скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, ухваленим при неправильному застосуванні норм матеріального права. Суд першої інстанції не врахував, що індексація заробітної плати працівникам проводиться відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078. Після внесення змін статтю 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною 6 і встановлено, що проведення індексації грошових коштів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Крім цього, п. 14 Прикінцевих положень Закону доручено КМУ за результатами першого півріччя 2015 року та з врахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат. Пунктом 9 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що КМУ на 2015 рік затверджується особливий порядок проведення індексації грошових коштів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Однак, КМУ рішення про порядок проведення індексації заробітної плати та особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення на 2015 рік не приймав, внаслідок чого грошові кошти на виплату індексації заробітної плати не виділялись.
09 грудня 2015 року КМУ прийняв постанову №1013, якою внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2013 року №1078. Цією постановою пункт 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення доповнено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФ України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Представник апелянта вважає, що з часу введення в дію нового порядку виплати індексації заробітної плати адміністрація лікувального закладу правильно керувалася діючим законодавства, тому за відсутності коштів з бюджету обґрунтовано не нараховував для позивача індексацію.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи частково позов про стягнення не виплаченої індексації заробітної плати з квітня 2014 року по серпень 2015 року включно у розмірі 4521, 73 гривень суд першої інстанції виходив з того, що індексація є обов'язковою виплатою, частина 6 статті 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» безпосередньо не скасовує виплату індексації та не пов'язує її з надходженням бюджетних коштів, тому посилання відповідача на відсутність підстав для виплати індексації у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування лікарні на вказані цілі є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Невиплата індексації на заробітну плату є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Рогатинською ЦРЛ.
Згідно довідки - розрахунку Рогатинської ЦРЛ від 17 жовтня 2017 року за 2014 рік позивачу не нараховано і не виплачено 1029,07 гривень індексації у зв'язку з недостатнім фінансуванням установи, у 2015 році не нараховано і не виплачено з цієї ж причини 4658, 64 гривень індексації, а всього при вирахуванні соціального податку сума до виплати мала б становити 4521, 73 гривень.
Враховуючи доводи апелянта, встановлені обставини справи і відповідні правовідносини сторін колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову у частині стягнення індексації заробітної плати за період з січня по серпень 2015 року проведено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду у цій частині не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для його зміни у цій частині.
Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 КЗпП України і ст. 33 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація заробітної плати працівникам проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078.
Суд першої інстанції повинен був врахувати, що законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" який набрав чинності з 1 січня 2015 року внесено зміни у статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та доповнено її частиною 6 такого змісту: проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У пункті 14 Прикінцевих положень наведеного вище Закону від 28 грудня 2014 № 76-VIII доручено Кабінету Міністрів України за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що Кабінетом Міністрів України на 2015 рік затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Акти цивільного законодавства діють на майбутній час і не застосовуються до тих відносин, які виникли до набрання ними чинності, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Тому колегія суддів вважає, що у зв'язку із зміною законодавства щодо порядку індексації грошових доходів населення з 1 січня 2015 року з урахуванням джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів та за відсутністю бюджетних надходжень відповідач, як бюджетна установа не мав можливості виплачувати індексацію заробітної плати позивачу як працівнику. Такі обмеження у виплаті надбавки до заробітної плати були зумовлені економічною ситуацією країни.
Позивач та його представник протягом часу розгляду справи доводів відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації заробітної плати у 2015 році з відповідного бюджету не оспорювали.
Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що законодавством, а саме Законом України «Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 протягом 2014 року не встановлювались обмеження щодо виплати працівникам індексації заробітної плати у зв'язку із фінансовими ресурсами відповідного бюджету, тому стягнення розміру індексації за 2014 рік визначено правильно. Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації заробітної плати працівнику у 2014 році при гарантії держави на виплату такої надбавки є порушенням законних прав працівника, які підлягають судовому захисту.
Згідно довідки - розрахунку Рогатинської ЦРЛ від 17 жовтня 2017 року за 2014 рік позивачу не нараховано і не виплачено 1029, 07 гривень індексації без вирахування соціального податку, тому колегія суддів вважає, що зазначена сума правильно визначена судом для обов'язкового стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Рогатинської центральної районної лікарні задовольнити частково.
Рішення Рогатинського районного суду від 07 листопада 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати змінити.
Стягнути з Рогатинської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 1029, 07 гривень.
У задоволенні вимог про стягнення індексації заробітної плати за період з січня 2015 року по серпень 2015 року відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 3 січня 2018 року.
Головуючий: Матківський Р.Й.
Судді: Девляшевський В.А.
Фединяк В.Д.