Справа № 354/346/16-ц
Провадження по справі № 2/354/95/17
13 грудня 2017 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Іванова А.П.
при секретарі: Савчук М.І.
за участю позивачки: ОСОБА_1
представника третьої особи: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування - виконавчий комітет Яремчанської міської ради, до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та про стягнення аліментів на її користь до досягнення дитиною повноліття,-
встановив:
24.05.2016 року позивачка звернулася до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5. 06.12.2017 року ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути аліменти з відповідача на утримання ОСОБА_5, до досягнення ним повнолітня.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився ОСОБА_5, батьками якого є - відповідач ОСОБА_4 та позивачка. Відповідач з вересня 2003 року покинув родину та проживає окремо. В 2012 році вона з сином переїхала проживати на Україну. Відповідач з тих пір не виконує жодного з покладених законом на батьків обов'язків, не бере участь у вихованні сина, не надає матеріальної, грошової, або будь-якої іншої допомоги, не цікавиться долею дитини, її успіхами та досягненнями. Взагалі не спілкується із сином. Всі питання щодо виховання сина вирішуються нею самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні. Службою у справах дітей було проведено перевірку та складено акт обстеження житлово-побутових умов сім'ї, де проживає неповнолітній, якою встановлено, що для дитини створені усі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку. Органом опіки і піклування надано висновок, затверджений виконавчим комітетом Яремчанської міської ради №7 від 26.01.2016 року, про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 З липня 2003 року син не може отримати дозвіл батька для виїзду за кордон та оформити візу на відпочинок, чим порушуються права та свободи щодо вільного волевиявлення та пересування дитини. Відповідач не відповідає на телефонні дзвінки, та не відповідає на листи. З 2008 року вихованням та утриманням її сина разом з нею займається її чоловік - ОСОБА_6, з яким вони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 та стягнути аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що є усі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він з 2003 року систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню
неповнолітнього сина. Пояснила, що з ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 рішенням суду в Російськиій Федерації стягнуто аліменти, але відповідач жодного разу аліменти не сплатив.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник органу опіки та піклування в особі-виконавчого комітету Яремчанської міської ради висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітнього сина підтримав, та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення позивачки, представника органу опіки та піклування, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.5) батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, записані відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 (а.с.6) шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано 30.09.2003 року, про що складено актовий запис про розірвання шлюбу №1059 від 08.10.2003 року.
Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 (а.с.7) позивачка та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 18.08.2012 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 18.08.2012 року зроблено актовий запис за №18.
Згідно свідоцтва про зміну імені НОМЕР_4 (а.с. 8) ОСОБА_1 змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», про що 30.10.2012 року зроблено актовий запис №109.
Згідно посвідки на постійне проживання НОМЕР_5 від 20.05.2014 року (а.с. 9-12) позивачка зареєстрована та проживає разом із сином - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1
Згідно рішення №7 від 26.01.2016 року виконавчого комітету Яремчанської міської ради (а.с.13) затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_5, яким встановлено, що відповідач проживає в м. Уфа Російської Федерації, з серпня 2014 року з сином не спілкується, не проявляє свою батьківську турботу щодо сина, не цікавиться його фізичним та духовним розвитком, не дбає про матеріальне забезпечення. Відповідно до протоколу бесіди з неповнолітнім ОСОБА_5 встановлено, що батько жодного разу не приїжджав на Україну, не відвідував його по місцю проживання та навчання. В майбутньому дитина не бажає спілкуватися з батьком та підтримувати з ним будь-який зв'язок. Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дітей від 25.01.2016 року та беручи до уваги інтереси дитини, служба у справах дітей вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно сина ОСОБА_5
Згідно довідки про склад сім'ї №873 від 21.11.2017 року виданої Татарівською сільською радою (а.с. 106) вбачається, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2, до складу її сім'ї входять: ОСОБА_6 - чоловік, ОСОБА_5- син, ОСОБА_3- син, ОСОБА_9- син.
Згідно довідки №872 від 21.11.2017 року, виданої Татарівською сільською радою (а.с.107) вбачається, що ОСОБА_1 з 22.03.2013 року проживає в АДРЕСА_2, у господарстві чоловіка- ОСОБА_6.
Відповідно до довідки Управління ДМС в Івано-Франківській області (а.с. 108), ОСОБА_1 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_5, 20.09.2017 року подала до Яремчанського МВС Управління ДМС України в Івано-Франківській області документи для прийняття громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року.
Згідно довідки №1 від 11.01.2016 року (а.с. 18) Поляницької ЗОШ І-ІІ ступенів та характеристики на ОСОБА_5 (а.с. 17) ОСОБА_5 навчається в школі останні 5 років. Його батько ОСОБА_4 ніколи за цей час не цікавився учнівським життям сина, жодного разу не був в школі.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що перебуває у шлюбі із позивачкою, її син - неповнолітній ОСОБА_5 перебуває на його утриманні, він займається вихованням неповнолітнього сина разом із дружиною, оскільки відповідач не приїжджає до сина,
не відвідує його, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не забезпечує його харчуванням, медичним доглядом, лікуванням на протязі останніх 5 років.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що батько не цікавиться його життям, успіхами у школі, дозвіллям та відпочинком, на їхні телефонні дзвінки не відповідає, не надає жодної допомоги на його утримання, з часу переїзду на Україну ні разу до них не приїжджав.
Згідно положеньст. 164 СК України, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В судовому засіданні було встановлено, що з 2012 року відповідач систематично ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина - ОСОБА_5, що підтверджено в судовому засіданні показаннями позивачки, свідків, які узгоджуються з наданими суду письмовими доказами, та дають змогу суду прийняти однозначне рішення про те, що вимога позивачки про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 обґрунтована, законна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Відповідно до п. 16 вказаної Постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Однак, вищезазначених вимог закону відповідач не виконував.
В судовому засіданні доведено, що ОСОБА_4 систематично ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_5, тому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України у суду є всі підстави позбавити його батьківських прав,та виключити про нього дані, як про батька дитини із запису акту про народження сина №1340 від 10.10.2001 року, зареєстрованого у відділі ЗАГС Калінінського району м. Уфа Управління запису актів цивільного стану Республіки Башкортостан, згідно свідоцтва про народження виданого 30.10.2012 року.
В частині позовних вимог про стягнення аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки всіх його доходів (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повнолітня, слід відмовити, оскільки рішенням суду Російської Федерації з ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання сина на користь позивачки, що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_1
На підставі ст. ст. 164, 180, 182-183, 191, 193 СК України та керуючись ст. ст. 10, 27-30, 57, 60, 61, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та виключити про нього дані, як про батька дитини - ОСОБА_5, із актового запису про народження №1340 від 10.10.2001 року, зареєстрованого у відділі ЗАГС Калінінського району м. Уфа Управління запису актів цивільного стану Республіки Башкортостан, згідно свідоцтва про народження виданого 30.10.2012 року.
В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: А.П.Іванов