Провадження № 33/774/1283/17 Головуючий у І-й інстанції - Ігнатенко В.В.
Справа № 202/5707/17-п Головуючий в ІІ інстанції - Мазниця А.А.
14 грудня 2017 року м. Дніпро
Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень та стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн., -
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1, 15 серпня 2017 року о 22 годині 20 хвилин керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 по пр. Слобожанському 115 у м. Дніпро перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння за згодою водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" у присутності двох свідків, результат вимірювання склав 1,23 проміле.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження рішення, оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строків оскарження постанови ОСОБА_1 зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду провадження щодо нього, в протоколі про адміністративне правопорушення було вказано про розгляд справи у АНД суді в м. Дніпрі, крім того в матеріалах провадження відсутні будь - які відомості про його належне повідомлення.
Також вказує, що про розгляд даного провадження в Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська він не знав оскільки про перебування справи у відношенні нього в даному суді його не повідомляли, копію оскаржуваної постанови не направлено і до теперішнього часу, про її існування він дізнався під час розгляду адміністративної справи у Кобиляцькому районному суді Полтавської області 13.11.2017 року.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена без його особистої участі та в порушення вимог КУпАП.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відношенні нього має значні недоліки. Так у ньому неправильно зазначено місце його проживання та на момент його складання не було вказано частину статті за якою його притягнуто до відповідальності а її було зазначено вже за його відсутності.
Зазначає, що працівниками поліції було зупинено автомобіль яким він не керував, а був пасажиром, але працівниками поліції було здійснено його огляд на стан сп'яніння, який здійснювався у порушення ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння.
Крім того, вказує, відповідний огляд було проведено в присутності тільки одного свідка оскільки свідок ОСОБА_2 не була присутня під час його проведення про, що свідчить відсутність її пояснень у матеріалах провадження, між іншим свідок ОСОБА_3 бачила, що він тільки проходив відповідний огляд на стан сп'яніння проте не бачила щоб він керував автомобілем.
Апелянт також акцентує увагу на тому, що перед проведення огляду на стан сп'яніння його не було проінформовано про порядок застосування спеціального засобу для проведення відповідного огляду, так само не було надано сертифікату та свідоцтва про його повірку, не було складено і надано копії акту про огляду на стан сп'яніння. Крім того було позбавлено можливості надати пояснення, одночасно працівниками поліції не виконано вимог ст. 266 КУпАП та не відсторонено його від керування автомобілем.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу за викладених в ній обставин та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки доводи останнього про те, що він при винесенні згаданої постанови не був присутнім та отримав її копію за межами строку апеляційного оскарження, підтверджується матеріалами справи, а отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження був пропущений ним з поважної причини.
Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукованим результатом тесту; письмовими поясненням понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у присутності яких було проведено огляд.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Вказані положення кореспондують з положеннями п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджений належними та достатніми доказами які наявні в матеріалах провадження.
Так, доводи апелянта щодо неналежного повідомлення про дату розгляду справи та, як наслідок, його відсутності у судовому засіданні в суді першої інстанції, можуть слугувати підставою для поновлення строку апеляційного оскарження відповідного рішення, про що просить апелянт у своїй скарзі, проте не спростовують правильності вказаної постанови по суті та не можуть бути підставою для її скасування та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Не можуть бути такою підставою і посилання апелянта на те, що під час проведення його огляду на стан сп'яніння не було належним чином встановлено його особу, зокрема невірно зазначено місце його проживання, так само і наявність інших неточностей, оскільки такі помилки і недоліки ніяким чином не спростовують факту перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння на момент складання вказаного протоколу.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що під час складання протоколу та проведення огляду на стан сп'яніння був присутній лише один свідок ОСОБА_4, не мають будь-якого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами а саме протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про присутність двох свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також їх особистими поясненнями, що наявні в матеріалах провадження.
Посилання апелянта на те, що він не керував транспортним засобом, суд апеляційної інстанції вважає надуманими, оскільки останній після його зупинки співробітниками патрульної поліції таких заперечень не висловив, пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер» та підписав акт такого огляду і протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень. Крім того, згідно рапорту працівника поліції саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля ВАЗ 21063, д/н НОМЕР_1, що був зупинений близько 22:15 годин 15.08.2017 р. по пр. Слобожанському, 115 ум. Дніпро.
Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи ОСОБА_1 є необгрунтованими.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Строк апеляційного оскарження рішення, - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року, щодо ОСОБА_1 за ч.І ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду
Дніпропетровської області А.А. Мазниця