Провадження № 2-др/774/37/17 Справа № 198/165/15-ц Головуючий у 1 й інстанції -ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.
Категорія 27
26 грудня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Баранніка О.П., Посунся Н.Є.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Златобанк», фермерського господарства «Зоря», ОСОБА_5, третя особа - Юр'ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання недійсною угоди про розірвання кредитного договору, визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок грошових сум, сплачених замість боржника за кредитним договором, -
30 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2014 року між ПАТ «Златобанк» та фермерським господарством «Зоря» укладено кредитний договір з лімітом заборгованості за кредитною лінією у сумі 15000000,00 грн. з кінцевою датою повернення кредиту 8 квітня 2015 року та сплатою 25,5 % річних. З метою забезпечення кредитних зобов'язань між банком та ОСОБА_5 05.06.2014 року укладено договір іпотеки, предметами якого є земельна ділянка та житловий будинок №11 по вул. Веселій в с. Вербуватівка Юр'ївського району Дніпропетровської області. Також 10 квітня 2014 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати за кредитними зобов'язаннями ФГ «Зоря». 30 січня 2015 року ПАТ «Златобанк» списав з поточних рахунків позивача 8908293,06 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості, унаслідок чого він став кредитором і до нього перейшли права іпотекодержателя. Крім того, 30 січня 2015 року ФГ «Зоря» та ПАТ «Златобанк» уклали угоду про розірвання кредитного договору, за умовами якої домовились про розірвання кредитного договору з 30 січня 2015 року та з цього дня не мають один до одного претензій щодо виконання зобов'язань за кредитним договором. Такий договір є недійсним, представники ПАТ «Златобанк» не мали повноважень на укладення цього договору, оскільки кредитором за таким договором став ОСОБА_2 Крім того, з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо, що об'єкти нерухомого майна, які є предметом іпотеки, що належали іпотекодавцю ОСОБА_4 були відчужені останньою за договорами купівлі - продажу вказаного майна від 09.04.2015 року за № 177 та № 178 відповідно, при цьому власником вказаного майна став відповідач ОСОБА_5. Позивач вказував, що зазначені договори мають бути визнані судом недійсними, оскільки саме до позивача перейшли всі права іпотекодержателя і вказане речове право має бути захищене. Тому, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір про розірвання кредитного договору №63/25/14-KL від 10.04.2014 року, укладений 30.01.2015 року між ПАТ «Златобанк» та ФГ «Зоря»; визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №11 по вул. Весела с. Вербуватівка Юр'ївського району, що був укладений 09.04.2015 року за №177 між ОСОБА_5 та ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по вул. Весела, 11 в с. Вербуватівка Юр'ївського району, що був укладений 09.04.2015 року за №178 між ОСОБА_5 та ОСОБА_5; в рахунок стягнення грошових сум, сплачених замість боржника за кредитним договором в розмірі 8908293,06 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, загальною площею 379,7 кв. м. та земельну ділянку, площею 0,1775 га, що розташовані по вул. Веселій, 11 в с. Вербуватівка Юр'ївського району Дніпропетровської області, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі (а. с. 99-103 т.1).
Справа розглядалась судами неодноразово, рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. В рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_2, що утворилась у зв'язку зі сплатою замість боржника коштів за кредитним договором №63/25/14-КL від 10.04.2014 року, в сумі 4000000 (чотири мільйона) грн. 00 коп., яка є тілом кредиту, - звернуто стягнення на предмети іпотеки: житловий будинок №11 по вул. Весела в с. Вербуватівка Юр'ївського району Дніпропетровської області та земельну ділянку, розташовану по вул. Весела, 11 в с. Вербуватівка Юр'ївського району Дніпропетровської області. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки відмовлено. Також закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про розірвання кредитного договору №63/25/14-КL від 10.04.2014 року, укладеного 30.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та фермерським господарством «Зоря». Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5481,00 грн.
ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за подання касаційної скарги у справі (а.с. 73-77 т.5).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 діючого ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні 23 травня 2017 року судом апеляційної інстанції рішення, не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подання касаційної скарги.
При звернення із касаційною скаргою, за результатами розгляду якої її було задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 сплачено судовий збір в розмірі 7308,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №96 від 23.10.2015 року (а.с. 25 т.3).
Відповідно до п.п. 7 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», чинного на час подання касаційної скарги, за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду - судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При подачі до суду позову, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3654,00 грн., що відповідало вимогам Закону України «Про судовий збір», чинного на той час (а.с. 1 т.1).
За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, в редакції, чинній на час ухвалення додаткового рішення, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, в редакції, чинній на час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що в подальшому після касаційного розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, - колегія приходить до висновку про необхідність стягнення на користь останнього із ОСОБА_5 судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання касаційної скарги в сумі 4384,80 грн. (3654,00 х 120%), який розраховано за ставками ЗУ «Про судовий збір», що приведені вище.
Отже, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ухвалення у справі додаткового рішення.
Керуючись ст. 259, 268, 270 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання касаційної скарги в сумі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили з дня його проголошення та протягом тридцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді