Провадження № 22-ц/774/42/17 Справа № 2-59/11 Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
26 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Попазової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними заповітів, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
24 жовтня 2007 року позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6, який неодноразово уточнював та в остаточній редакції просив суд:
- встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати недійсним заповіт, складений 13 січня 2003 року секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати недійсним заповіт від 05 серпня 2005 року (реєстровий №299) ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5;
- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 5/8 частин домоволодіння АДРЕСА_2;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові внески та земельну ділянку (пай) від 17 липня 2003 року (р/к №1-879) видане ОСОБА_8 після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчене нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Спіренковою Н.В.;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 24 червня 2004 року, виданий ОСОБА_8 на підставі розпорядження голови Новомосковської райдержадміністрації від 28 липня 2003 року №855, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів за №01:04:126:01430 (кадастровий номер: НОМЕР_4) на земельну ділянку розміром 2,9647 га;
- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 5/8 частин грошових внесків з урахуванням відсотків, індексацій та компенсацій станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, які розміщені на особових рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, у філії Ощадбанку України №2 991/08 у с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області;
- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 3/4 частини земельної ділянки (паю), яка має загальний розмір в цілому 2,9647 га в межах земельної ділянки: А-Б - земля ОСОБА_10; Б-В - земля ОСОБА_11; В-А - землі Спаської сільської ради; кадастровий номер: НОМЕР_4.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які за час спільного проживання побудували будинок АДРЕСА_2, зареєстрований за батьком, мали вклади у банку. Мати, як член ОФГ «Кільченські зорі» отримала право на земельну ділянку, площею 3,50 га. Він проживав окремо від батьків, однак відвідував їх, допомагав по господарству. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати - ОСОБА_7 померла. Після смерті матері спадкоємцями залишилися він та його батько - ОСОБА_8 Батько залишився проживати за адресою його реєстрації та доглядати за господарством. Позивач, забравши собі деякі предмети домашнього вжитку (дві пухові подушки, килим з ромбами, пральну машинку), продовжив проживати за іншою адресою. Однак, весною та влітку 2003 року (з січня по липень) приїздив з членами його сім'ї в батьківській будинок АДРЕСА_2, по кілька днів проживав в ньому, обробляв сад та город. Підтримував в належному стані домоволодіння. Не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки нотаріусом йому було повідомлено про не обов'язковість вчинення таких дій за життя батька. В наступному, його батько одружився на ОСОБА_6 та внаслідок негативного відношення нової дружини батька до нього, він став рідше приїздити до батька.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_8 Після його смерті він звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак від нотаріуса дізнався про наявність заповіту ОСОБА_8 від 05 серпня 2005 року (реєстровий № 299) посвідченого секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5, у відповідності до якого його батько залишив все своє майно ОСОБА_6
Вважаючи означений заповіт таким, що посвідчений неналежною посадовою особою через відсутність повноважень секретаря сільської ради на вчинення дій щодо посвідчення заповітів, складений проти дійсної волі його батька, звернувся з позовом до суду.
Під час судового розгляду дізнався про те, що його мати - ОСОБА_7 13 січня 2003 року склала заповіт за реєстровим №07, яким все своє майно заповіла його батьку - ОСОБА_8 та за яким його батько отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 липня 2003 року реєстровий № 1-879 на грошові внески та земельну ділянку (пай). При цьому, батько використав успадковане право на пай, отримавши у власність на підставі розпорядження голови Новомосковської державної адміністрації від 28 липня 2003 року № 855 земельну ділянку, площею 2,9647 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_5).
Вважає заповіт його матері - ОСОБА_7 недійсним і за ним повинно бути визнане право на спадщину за законом, оскільки він вважав, що отримав спадщину після смерті матері, вступивши у фактичне володіння майном та не знав про заповіт. Зазначив, що заповіт матері складений проти її дійсної волі та підписаний не його матір'ю, про що свідчить підпис в заповіті літерами «Бар», в той час, як його мати мала інший підпис. Крім того, мати з 1988 року була визнана МСЕК безстроково інвалідом другої групи. Не працювала до січня 2003 року, мала тремор рук та обличчя. Більш того, заповіт є таким, що посвідчений неналежною посадовою особою через відсутність повноважень секретаря сільської ради на вчинення дій щодо посвідчення заповітів, відсутність його реєстрації в книзі реєстрації заповітів сільської ради.
Також, оскільки заповіт є недійсним, підлягають визнанню недійсними і свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові внески та земельну ділянку (пай) від 17 липня 2003 року (р/к №1-879) видане ОСОБА_8 після ОСОБА_7, та державний акт на право власності на земельну ділянку від 24 червня 2004 року, виданий ОСОБА_8, а за позивачем, як спадкоємцем за законом після смерті батьків підлягає визнанню право власності на 5/8 частин житлового будинку, грошових внесків з урахуванням відсотків, індексацій та компенсацій, 3/4 частини земельної ділянки (паю), яка має загальний розмір в цілому 2,9647 га. та оскільки позивач, вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, який відповідачем-2 не визнається, просить встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері.
Вказує, що не пропустив строк позовної давності, оскільки про наявність заповіту матері, свідоцтва про право на спадщину та державного акту про право власності на земельну ділянку дізнався лише під час розгляду справи в суді. Після смерті батька звернувся своєчасно до суду.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_6, треті особа - ОСОБА_4, ОСОБА_5, Новомосковська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними заповітів, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Визнано недійсним заповіт, оформлений секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 05 серпня 2005 року за реєстровим № 299 від імені ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_6.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, житловою площею 55,1 кв.м., загальною площею 102,5 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 2,9647 га, розташованої на землях Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових внесків з належними до нього відсотками, компенсаціями, індексаціями, розміщених на особових рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, що знаходяться у відділенні АТ «Ощадбанк» № 2991 в с. Спаське, за рахунками № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_1, Філії № 2991/08 с. Спаське за рахунками № НОМЕР_8, НОМЕР_9, № НОМЕР_10, НОМЕР_11, № НОМЕР_2, та відкритих на ім'я ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у Філії № 2991/08 с. Спаське що знаходяться на рахунках № НОМЕР_12, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право на 1\2 частину земельної частки (паю), розміром 3,50 га в ОФГ «Кільченські зорі», с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, що належало ОСОБА_7, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якої був ОСОБА_8, який прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Виконавчого комітету Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 8 (вісім) гривень, та з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок (т.7; а.с.73-94).
З таким рішенням не погодилась відповідач ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог /т.7; а.с.98-99/
Апелянт ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що надано свідоцтво про смерть від 23.05.2016 року (т.7 а.с.135).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетрвської області від 05 грудня 2017 року залучено до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_12 (т.7а.с.199-200)
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.
У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі з 27 січня 1952 року /т.5 а.с.127/.
30 травня 1997 року ОСОБА_7 на підставі рішення Новомосковської районної державної адміністрації № 307-р від 19 травня 1997 року отримала право на земельну частку (пай) розміром 3,50 га у землі, що перебуває у колективній власності ОФГ «Кільченські зорі» про що видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_15 /т.4 а.с.58, т.5 а.с.130/.
Також, з інформаційної довідки Новомосковського районного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» /т.1 а.с.11-12/, Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 16 листопада 1989 року /т.1 а.с.50/ відповіді органу, що станом на дату реєстрації права власності здійснював державну реєстрацію прав № 01-108 від 18 лютого 2008 року, інвентарних даних домоволодіння, наданих на запит суду /т.1 а.с.49, 51-54/, вбачається, що 16 листопада 1989 року ОСОБА_8 набув право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, розташований за адресою, саме: АДРЕСА_2, що в цілому складається з будинку літ.А., житловою площею 55,1 кв.м, житловою площею 102,5 кв.м., гаражу - літ.Б, льоху - літ.В, Л.кухні - літ.Г, сараю - лі.Ж, сараю - літ.З, вбиральні - літ.К, сараю - літ.Д, л.душа - літ.Е, колодязю - літ.к1, забору - 2-6, колодязю - к2.
За життя ОСОБА_3 вносив грошові кошти на особові рахунки, відкриті на його ім'я у відділенні АТ «Ощадбанк» № 2991 в с. Спаське № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_1, Філії АТ «Ощадбанк» № 2991/08 с. Спаське за рахунками № НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_16, № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 /а.с.51-55/.
Також, за життя ОСОБА_7 вносила грошові кошти на особові рахунки, відкриті на її ім'я у Філії № 2991/08 АТ «Ощадбанк» с. Спаське № НОМЕР_12 т.4 а.с.49-53, т.5 а.с.50/, № НОМЕР_13, № НОМЕР_14 /а.с.50-51/.
13 січня 2003 року ОСОБА_7, вдома за адресою: АДРЕСА_2, на випадок її смерті зробила розпорядження, що все її майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, вона заповідає ОСОБА_8 Заповіт підписано 13 січня 2003 року ОСОБА_7 о 16-20 годині в присутності секретаря виконкому Спаської сільської Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 /т. 4 а.с. 77; т. 5 а.с. 126/. З дослідженого судом оригіналу заповіту вбачається, що він був зареєстрований в реєстрі за № 07.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла /т. 1 а.с. 8, 9/.
По день смерті ОСОБА_7 проживала за адресою: АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_8 /т.5 а.с.128/.
З копії спадкової справи за № 292/2003, заведеної після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що 22 квітня 2003 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся чоловік спадкодавця - ОСОБА_8 /т. 5 а.с. 122-133/., який на момент смерті ОСОБА_7 досяг пенсійного віку /а.с.129/.
17 липня 2003 року державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 1-879, яким посвідчено набуття ОСОБА_8 права власності на майно ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом. Спадкове майно складається з сертифікату на право власності на земельну ділянку (пай), розміром 3,50 га в ОФГ «Кільченські зорі», с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, серія НОМЕР_15 та грошового внеску з належними до нього відсотками, компенсаціями та індексаціями на підставі ощадної книжки Ощадного Банку СРСР, що знаходиться в філії № 2991/08 новомосковського відділення Ощадного банку України в с. Спаському за рахунком № НОМЕР_12 /т.4 а.с.133/.
17 липня 2003 року у сертифікаті серії НОМЕР_15, належному ОСОБА_7 вчинено запис про передачу 17 липня 2003 року права на земельну частку, належного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 липня 2003 року реєстровий № 1-879.
24 червня 2004 року ОСОБА_8 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 28 липня 2003 року № 855 набув право власності на земельну ділянку площею 2,9647 га, кадастровий номер НОМЕР_5, на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.4 а.с.55/.
09 липня 2004 року ОСОБА_8 одружився із ОСОБА_13, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 /т.4 а.с.204/.
05 серпня 2005 року ОСОБА_8, на випадок його смерті зроблене таке розпорядження: все його майно, де б воно не було із чого б воно не складалось, він заповідає ОСОБА_6 Заповіт підписано 05 серпня 2005 року ОСОБА_8 в присутності секретаря виконкому Спаської сільської Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 299 /т.1 а.с.43, 43-44, т. 5 а.с.57/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача та чоловік відповідача-2 - ОСОБА_8 /т. 1 а.с. 8, 10, т.4 а.с.204/.
З копії спадкової справи за № 296/2007, заведеної після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що 20 квітня 2007 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася дружина спадкодавця - ОСОБА_6 та 22 травня 2007 року із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син спадкодавця - ОСОБА_3 /т.5 а.с.112/, місце реєстрації якого з 16 червня 1981 року є: АДРЕСА_1 /т.4 а.с.228/. Листом нотаріуса від 12 жовтня 2007 року № 1423 позивача повідомлено про наявність заповіту ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 /т.5 а.с.116/.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідченого секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 05 серпня 2005 року за реєстровим № 299, місцевий суд дійшов висновку, що заповіт є недійсним, оскільки він був посвідчений не повноважною на те особою, а саме: секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області , відносно якої виконкомом не приймалось рішення, яким би секретар Спаської сільської ради наділявся повноваженнями виконувати функції нотаріуса, а також не затверджувалась рішенням Ради, посадова інструкція секретаря сільської ради із наділенням Секретаря повноваженнями виконувати від імені Ради функції нотаріуса.
Але, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до вимог ч.3 ст.1247 ЦК України (в ред.2004 року) - заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.1251 ЦКУ (в ред. 2004року) - якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами відповідного органу місцевого самоврядування, застосовується порядок їх посвідчення, який затверджений постановою КМУ від 15 червня 1994 року № 419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених».
Відповідно до п.1, цього порядку, уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування посвідчують заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, відповідно до статей 245 і 1252 Цивільного кодексу України та статті 40 Закону України "Про нотаріат", осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.
Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року №22/5 (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 листопада 2011 року № 1298/20036) нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної ради покладено вчинення цих дій.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170) визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Обсяг повноважень, а також строки та порядок обрання секретарів сільської, селищної, міської ради, визначений ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Рішеннями 2 сесії ХХІІІ скликання Спаської сільської ради №4-2/ХХІУ від 19 липня 2002 року а також № 1-14/ХХШ від 08 вересня 2000 року були призначені на посаду секретаря Спаської сільської ради ОСОБА_5, та ОСОБА_4 з обсягом повноважень визначених Законом України «Про місцеве самоврядування».
Системний аналіз нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, а саме Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування, інших під нормативних актів КМУ не передбачено прийняття окремого рішення про наділення секретаря сільської ради повноваженнями нотаріуса, на що послався суд у своєму рішення, як на підставу для задоволення позову, а тому підстав для визнання заповіту, посвідченого секретарем селищної ради ОСОБА_5 від імені померлого ОСОБА_8 не має.
Крім того, розглядаючи даний спір, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що волевиявлення спадкодавця ОСОБА_8, на розпорядження усім належним йому майном на випадок своєї смерті, не може бути залежним від неузгодженості в роботі посадових осіб органів місцевого самоврядування, які, згідно чинного законодавства України, мають виконувати відповідні функції, на що послався місцевий суд у своєму рішенні.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; визнання недійсним заповіту, складеного 13 січня 2003 року секретарем Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 від імені ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Заповіт ОСОБА_7), визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на грошові внески та земельну ділянку (пай) від 17 липня 2003 року (р/к №1-879) виданого ОСОБА_8 після ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Спіренковою Н.В., сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
керуючись ст.ст. 367, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року - скасувати і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 54,90 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко