Провадження № 11-кп/774/1982/17 Справа № 200/14625/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
14 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року,-
цим вироком
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 220 гривень.
Також вирішено долю речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він приблизно о 17 год. 00 хв. 30 червня 2017 року, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_2 , побачив потерпілу ОСОБА_9 , на шиї якої знаходився золотий ланцюжок з золотим кулоном, і реалізуючи раптово виниклий умисел, діючи відкрито, з корисливих мотивів, наблизився до ОСОБА_9 та шляхом ривка зірвав з шиї останньої вказані золоті вироби. В результаті він спричинив потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 4 774 грн. 85 коп., та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду про відбуття покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України вийшов за межі санкції статті Особливої частини КК України, якою не передбачено відбування покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання, в якому просить застосувати до нього ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити, думку обвинуваченого, який просив застосувати до нього ст.3 Закону України « Про амністію» в 2016 році, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України за обставин, викладених у вироку суду, а також про правильність юридичної кваліфікації скоєного, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються. Також не перевіряється і обґрунтованість призначеного покарання. бо таке питання не ставиться в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги прокурора, який просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку з неправильним, на його думку, застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, а саме щодо виключення з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду про відбуття обвинуваченим покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу не підлягають задоволенню, остільки вказане не вплинуло на правильність прийнятого рішення по суті, і вказане питання, в разі необхідності, може бути вирішено в порядку виконання судового рішення.
Щодо клопотання обвинуваченого, який просив застосувати до нього ст. 3 Закону України « Про амністію в 2016 році », то воно підлягає задоволенню, остільки ОСОБА_7 відбув більшу половину призначеного покарання, на нього поширюється положення даної статті і його необхідно звільнити від відбування покарання, призначеного даним вироком.
Отже вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Підстав для його зміни, чи скасування, - не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року, щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Клопотання ОСОБА_7 - задовольнити.
На підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання, призначеного даним вироком.
Звільнити ОСОБА_7 з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4