Справа № 205/219/13- к
Провадження № 1-кп/206/345/17
21.12.2017року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро матеріали за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12019040690000295 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 12,13 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінаьне провадження № 12019040690000295 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 12,13 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотала продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки строк застосування запобіжного заходу спливає 12.01.2018 року та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.
Обвинувачені та їх захисники щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає за доцільне продовжити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по наступним обставинам.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовження строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 колегія суддів враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п.п. 12,13 ч. 2 ст. 115 КК України, відповідальність передбачена у вигляді довічного позбавлення волі, отже знаючи про покарання, обвинувачені можуть переховуватись від суду та слідства, а також впливати на свідків, яких суд ще допитав, а також наявність ризику, як можливість з боку обвинувачених знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Щодо посилань стороною захисту ОСОБА_8 на наявність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що підзахисний зацікавлений у швидкому розгляді справи, а за 5 років не доведено його вину, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки така думка не свідчить про недоцільність продовження запобіжного заходу.
Отже ризики, які виправдовують тримання їх під вартою не зменшилися, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 18 лютого 2018 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 лютого 2018 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18 лютого 2018 року включно.
Копію ухвали надіслати до Дніпропетровської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 4 - до виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3