Справа № 206/6861/15-к
Провадження № 1-кп/206/27/16
"08" липня 2016 р.
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12015040700001459 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України,-
В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження 12015040700001459 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального Кодексу України.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, оскільки обвинувачений, будучі належним чином повідомлений про дату судового засідання 27.05.2016 року, не з'явився до суду, без поважних на те причин, тим самим порушив умови запобіжного заходу у вигляді застави. Крім того, 21.06.2016 року ОСОБА_8 після виходу судді з нарадчої кімнати під час судового засідання самовільно покинув приміщення судової зали без поважної причини, тим самим зірвавши судове засідання.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник-адвокат заперечували щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на їх думку, прокурор в своєму клопотанні вважає вже доведений факт вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на даний час потерпілий та свідки вже допитані, тому ризики, передбачені ст.. 177 КПК України відсутні. Крім того, у обвинуваченого ОСОБА_8 є на утриманні малолітня дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислухавши думку учасників судового засідання суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовження строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Судом встановлено, що 12.11.2015 року обвинуваченому ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.12.2015 року, при цьому визначено заставу в розмірі 48720 грн. та судом покладено на нього обов'язки.
16.11.2015 року ОСОБА_8 звільнений з під варти під заставу у розмірі 48720 грн.
27.05.2016 року обвинувачений ОСОБА_8 будучі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився, підтверджень поважності своєї неявки, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду надано не було.
Також 21.06.2016 року під час судового засідання після виходу суду з нарадчої кімнати та оголошення ухвали про скасування застави та взяття під варту обвинуваченого ОСОБА_6 , який після того втік з під варти, ОСОБА_8 також самовільно покинув приміщення судової зали, що призвело до зриву судового засідання.
При вирішенні клопотання прокурора про скасування раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України , у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
ОСОБА_8 будучі належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не надавши суду жодного доказу поважності своєї неявки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покинув залу судового засідання, що призвело до зриву судового засідання, та свідчить, що ОСОБА_8 свідомо не виконує обов'язки, покладенні на нього покладених на нього в зв'язку із застосуванням застави.
Щодо посилання стороною захисту про недоведеність вчинення обвинуваченим злочину, суд не може прийняти до уваги, оскільки слід врахувати позиції Європейського суду з прав людини, зокрема варто звернути увагу на п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпелл і Гартлі про Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Отже, невиконання обов'язків обвинуваченим, покладених на нього в зв'язку із застосуванням застави, суд вважає за необхідне на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України розмір раніше внесеної застави у сумі 48720 грн. звернути до спеціального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 застави в розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме: 55120 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора про скасування раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Звернути розмір раніше внесеної застави у сумі 48720 гр. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у більшому розмірі, а саме 40 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 55 120 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1