18 грудня 2017 року Справа № 814/1810/17
м.Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., суддів Гордієнко Т.О., Біоносенко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Оіл", вул. 12 Грудня, 1-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200
доДержавної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04655
провизнання незаконною відмову, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Оіл" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати незаконною відмову Держаної фіскальної служби України в за реєстрації податкової накладної ТОВ «Світ-Оіл» з податку на додану вартість від 31.07.2017 року № 143;
- зобов'язати Держану фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Світ-Оіл» з податку на додану вартість від 31.07.2016 року № 143 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, заперечень проти позову до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
20.07.2017 року в системі «Електронний кабінет» до ТОВ «Світ-Оіл» надійшло рішення № 111656/39798329 від комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), про відмову у реєстрації податкової накладної № 143 від 31.07.2017 року.
Причиною відмови у реєстрації зазначеної податкової накладної Комісія вказала порушення позивачем законодавства при складанні документів.
Позивач вважає, що вказане рішення Комісії ДФС є необгрунтованим та підлягає скасуванню з наступних підстав.
26.06.2017 року ТОВ «Світ-Оіл» на підставі договору поставки нафтопродуктів між ТОВ «Світ-Оіл» та ФОП «Луценко С.А.», реалізувало останньому паливо дизельне марки ДТ- Л-К5, сорт С в кількості 29 070 літрів.
Зазначене паливо ТОВ «Світ-Оіл» придбало у ТОВ «УКРПЕТРОЛІУМГРУП» 20.06.2017 року на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 974/15 від 12.08.2015 року в кількості 32 550 л., що підтверджується документами бухгалтерського обліку.
Крім того, згідно оборотно-сальдової відомості станом на 01.01.2017 року залишки пального у ТОВ «Світ-Оіл» складали: 1) бензин автомобільний А-92 (код згідно УКТЗЕД - 2710124194) - 26 650л.; 2) бензин автомобільний А-95 (код згідно УКТЗЕД - 2710124512) - 30 210л.; 3) дизельне пальне Свро5 (код згідно УКТЗЕД - 2710194300) - 94 354л.
Відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, за фактом реалізації пального ТОВ «Світ-Оіл» 26.06.2017 року була складена податкова накладна №143.
У відповідності до ст. 200 Податкового кодексу України складена нами податкова накладна через електронний кабінет платника податків була направлена відповідачу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, 11.07.2017 року ТОВ «Світ- Оіл» на адресу Комісії ДФС були надані пояснення з приводу складання зазначеної податкової накладної з додаванням копій відповідних документів. Проте відповідач своїм рішенням № 111656/39798329 від 22.08.2017 року відмовив в реєстрації податкової накладної № 143.
ТОВ «Світ-Оіл» не погоджується з вищенаведеними висновками, наведеними в Акті перевірки та в Рішеннях про результати розгляду первинної скарги, і вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та положенням податкового законодавства.
Позивач вважає, що відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодекс України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Крім того, посилається на п. 49.3 ст. 49 ПК України, який вказує, що єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Оскільки позивач - ТОВ «Світ-Оіл» виконало всі вимоги чинного законодавства щодо складення та подання декларації з податку на додану вартість слід вважати, що відмова комісії ДФС в реєстрації нашої податкової накладної є протиправною виходячи з наступного.
22.08.2017 року комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, з посиланням на підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (надалі - Постанова № 190), прийняла рішення 111656/39798329 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.07.2017 року № 143 (надалі - Рішення). Підставою для відмови Комісія вказала: "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Як вказано у пунктах 5, 10, 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), після складення (з дотриманням вимог, установлених пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку) податкової накладної і накладення на неї електронного цифрового підпису, платник податку здійснює шифрування податкової накладної та надсилає її ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Після надходження податкової накладної до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка зокрема відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризику, достатнім для зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами перевірки формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (пункти 12, 13 Порядку № 1246).
Як вказано у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 6 "Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2017 року № 567, далі - Наказ № 567), моніторинг податкової накладної здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію, у 1,5 більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в ЄРПН, і переваження в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в ЄРПН.
Як вказано у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН платнику податку протягом одного операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ДФС не вказала, які саме пояснення та/або документи (з Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Наказ № 567)), пропонується надати позивачу. Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ДФС запропонувала позивачу подати Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 Наказу № 567. Суд зазначає, що ані підпунктом 201.1.16 статті 201 Податкового кодексу України, ані пунктом 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування к Єдиному реєстрі податкових накладних (Наказ № 567), не передбачено надання будь-яких таблиць.
Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначених у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній. Як вказано вище, Товариство 11.07.2017 подало до ДФС документи на підтвердження здійсненої господарської операції.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена Комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної в ЄРПН;
відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до Постанови № 190, Комісія приймає рішення на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або копій документів, які платник має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній. Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, Постановою № 190 встановлено три підстави для прийняття ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, при цьому у третій з підстав передбачено два варіанти - надання документів, складених з порушенням законодавства, і недостатність наданих документів для прийняття позитивного рішення.
У Рішенні Комісія ДФС зазначила в якості підстави для відмови в реєстрації "надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної". Інформація про те, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства, в чому полягають ці порушення, які критерії достатності документів для прийняття позитивного рішення були використані, і чим встановлені такі критерії, у Рішенні відсутня, що свідчить про його безпідставність.
Як вказано у підпунктах 21.1.1, 21.1.2, 21.1.3, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідач своїм правом не скористався, заперечень проти позову не надав.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 року №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо.
Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд, оцінивши в сукупності надані докази, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Оіл» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22.08.2017 року № 111656/39798329 про відмову ТОВ «Світ-Оіл» у реєстрації податкової накладної № 143 від 31.07.2017 року.
3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану ТОВ "Світ-Оіл" податкову накладну від 31.07.2017 року № 143.
4. Присудити на користь ТОВ "Світ-Оіл" судовий збір у сумі 1600 грн., сплачений платіжним дорученням від 29.08.2017 року № 406 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя І. А. Устинов
Суддя Т. О. Гордієнко
Суддя В. В. Біоносенко