про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2017 року м. Київ № 810/4449/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду І.Г. Лиска, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат - Тернопіль" до Державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області Чушенко Юрія Євгеновича про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" з позовом до Державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області Чушенко Юрія Євгеновича про визнання протиправними та скасування рішень.
Згідно з ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37433386 від 05.10.2017 та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №22688166 від 05.10.2017).
Отже, за дві вимоги немайнового характеру позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3200,00 грн.
Суддя перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Суддя також зауважує, що квитанція про сплату судового збору до позову приєднується обов'язково в оригіналі.
Проте, ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" до позовної заяви долучено заяву про відстрочення сплати судового збору.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Так, в обґрунтування клопотання позивач зазначає, що на даний час майновий стан позивача не дозволяє своєчасно сплатити повністю судовий збір у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Разом з цим, на підтвердження зазначеної заяви позивачем не надано як кошторису, так і жодних доказів у підтвердження неможливості сплати судового збору.
Суд також наголошує, що відстрочення сплати судового збору до розгляду справи по суті не звільняє від обов'язку оплати судових витрат, навіть у випадку прийняття судом рішення на користь позивача.
За таких обставин суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Даного документу в додатках до позовної заяви позивачем долучено не було та не зазначено про це в позовній заяві.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу 10-ти денного строку для усунення її недоліків з дня отримання копії даної ухвали.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду доказів сплати судового збору відповідно до Закону Україн "Про судовий збір" за реквізитами Київського окружного адміністративного суду у розмірі 3200,00 грн. та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору відповідно до Закону Україн "Про судовий збір" за реквізитами Київського окружного адміністративного суду у розмірі 3200,00 грн. та власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.Г. Лиска