11 грудня 2017 року 810/3762/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П, за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області
до Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області, в якому просить суд зобов'язати Новозаліську сільську раду Бородянського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які знаходяться на балансі сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фастівською місцевою прокуратурою Київської області проведено вивчення стану дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів та встановлено, що у с. Нове Залісся, Бородянського району Київської області не проводиться планова технічна інвентаризація та паспортизація прибудинкових дитячих майданчиків, що, у свою чергу, негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та може призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям.
Позивач стверджує, що у зв'язку з відсутністю затвердженого плану інвентаризації та паспортизації таких об'єктів благоустрою населення як дитячі майданчики, які розташовані на території Новозаліської сільської ради Бородянського району Київської області, підприємства, установи та організації, у яких ці об'єкти благоустрою перебувають на утриманні, позбавлені можливості проводити інвентаризацію закріплених за ними об'єктів благоустрою відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Відповідач у судове засідання, призначене на 11.12.2017, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника до суду не надходило.
Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що проведеним Бородянським відділом Фастівської місцевої прокуратури вивченням стану дотримання законодавства України щодо благоустрою населених пунктів виявлено, що планова технічна інвентаризація та паспортизація прибудинкових дитячих майданчиків с. Нове Залісся Бородянського району Київської області не проводиться, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та може призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям.
Листом 21.09.2017 Новозаліська сільська рада Бородянського району Київської області повідомила Фастівську місцеву прокуратуру про те, що на території сільської ради розташовано два дитячих майданчика та один спортивний майданчик, які згідно з інвентарними картками обліку основних засобів в бюджетних установах знаходяться на балансі сільської ради, а план паспортизації та технічної інвентаризації не затверджувався.
У зв'язку з відсутністю планів технічної інвентаризації та паспортизації прибудинкових дитячих майданчиків с. Нове Залісся, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, встановлено ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР.
Відповідно до п. 44 ч. 1 цієї статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування та прибудинкові території. (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами (частинами) об'єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.
Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
На виконання наведених вище положень статті 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).
Згідно з п. 1.3 Інструкції №550 під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.
Пунктом 1.5 Інструкції №550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що організацію благоустрою території села Нове Залісся Бородянського району Київської області повинна забезпечувати сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.
У ході розгляду справи представниками відповідача не надано суду будь-яких доказів розроблення та затвердження сільською радою планів інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розміщених на прибудинкових територіях села Нове Залісся.
Таким чином суд зазначає, що за відсутності затверджених сільською радою планів інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (їх частин), підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці у сфері благоустрою міста позбавлені можливості проводити інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин).
Для підтримання об'єктів благоустрою у належному стані Закон України "Про благоустрій населених пунктів" зобов'язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов'язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.
Таким чином, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та відповідно до Інструкції №550, керуючись статтями 10 та 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський голова зобов'язаний видати розпорядження про затвердження плану проведення інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків села з зазначенням переліку об'єктів благоустрою, їх адрес та строком виконання інвентаризації та паспортизації останніх.
З урахуванням наведених вище положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та прийнятої на його виконання Інструкції №550, встановлених у справі обставин, суд вважає, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (дитячих майданчиків) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка своєю чергою слугує підставою для невжиття підприємствами, установами та організаціями у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання.
Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об'єктів благоустрою як дитячі майданчики, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.
Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплено, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження, а тому позов прокурора в даному випадку поданий в інтересах дітей на законних підставах у відповідності до положень ч. 2 ст. 60 КАС України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці Конвенції зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, всупереч наведеним нормативно-правовим актам відповідачем не вжито заходів щодо затвердження планів інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розміщених на прибудинкових територіях села, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Новозаліську сільську раду Бородянського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які знаходяться на балансі сільської ради.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 грудня 2017 р.