21 грудня 2017 року м. Житомир
справа № 806/3062/17
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
за участю секретаря судового засідання Галайби І.Б.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 04.05.2017),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області та скасувати наказ №149 о/с від 03.08.2017 "По особовому складу" Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- поновити його на посаді старшого інспектора сектору превенції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 04.08.2017;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.08.2017 по дату постановлення рішення по справі.
В обґрунтування позову зазначає, що його жодного разу не викликали до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, до дисциплінарної відповідальності не притягували, Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, службове розслідування не проводили. Окрім того, зазначає, що з 31.07.2017 до 12.09.2017 перебував на лікуванні, а тому вважає, що його звільнення є протиправним та таким, що порушує його права (а.с.4-6).
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях та у письмовому відзиві.
В обґрунтування заперечень зазначає, що відносно ОСОБА_1 було проведено службове розслідування, яким встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", що призвело до складання адміністративних матеріалів відносно нього за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За висновками службового розслідування прийнято наказ №149 о/с від 03.08.2017 про звільнення ОСОБА_1 з посади та зі служби в Національній поліції.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції на посаді старшого інспектора сектору превенції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області та мав спеціальне звання "майор поліції".
31 липня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області видано наказ №615 "Про призначення та проведення службового розслідування" за фактом складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 (а.с. 38).
Долучені до справи матеріали службового розслідування щодо ОСОБА_1 свідчать, що у ході його проведення встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку (а.с. 37-101).
Зокрема згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №183798 від 31.07.2017, складеного інспектором ГЗБДР УПД ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 31.07.2017 близько 15 години 30 хвилин 31.07.2017 по вул. Миру, 79 в смт. Ємільчине, Житомирської області, зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, очей), від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 45).
Відповідно до п.3 резолютивної частини Висновку про результати службового розслідування за фактом порушення 31.07.2017 службової дисципліни старшим інспектором сектору превенції Ємільчинського відділення Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП майором поліції ОСОБА_1 від 03.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, що виразилось у невиконанні вимоги поліцейського щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та призвело до складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушення розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, комісія дійшла до висновку про наявність підстав для накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 74-84).
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №966 від 03 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 85-86).
03.08.2017 відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №№149о/с "По особовому складу" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_1 (а.с. 101).
Не погоджуючись із наказом №149о/с від 03.08.2017, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Суд, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073, (далі - Інструкція №230) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Положеннями п.1 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
- дотримуватися норм професійної та службової етики;
- берегти державну таємницю;
- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;
- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;
- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Судом встановлено та матеріалами адміністративної справи підтверджується, що під час проходження служби майору поліції ОСОБА_1 неодноразово доводились під підпис вимоги відомчих нормативних документів щодо дотримання дисципліни і законності, транспортної дисципліни, недопущення вчинків, що можуть негативно вплинути на репутацію поліції (а.с. 61-64).
Згідно зі ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до п.п. 2.2.5. п.2.2 розділу ІІ Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України адміністративного правопорушення.
Пунктами 2.5 та 2.6 Інструкції №230 передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно з п.5.2 Інструкції №230 початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що 31.07.2017 він перебував на робочому місці в Ємільчинському відділенні Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, а близько 11 години 00 хвилин, відчувши погіршенням стану здоров'я, вирушив до Ємільчинської центральної районної лікарні, оскільки в матеріалах службового розслідування є пояснення начальника Ємільчинського відділення Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП майора поліції ОСОБА_4 в якому вказано, що упродовж 31.07.2017 жодної інформації про те, що майор поліції ОСОБА_1 перебуває на лікарняному у зв'язку з погіршенням стану здоров'я йому не надходило, з рапортом про надання відпустки останній не звертався (а.с. 51). Факт відсутності майора поліції ОСОБА_1 на службі 31.07.2017 також підтвердили помічник чергового сектору реагування №1 Ємільчинського відділення Новоград-Волинського відділу поліції ГУНП сержант поліції ОСОБА_5, інспектор з режиму секретності цього ж підрозділу старший лейтенант поліції ОСОБА_6, а також безпосередній керівник ОСОБА_1 - заступник начальника Ємільчинського відділення поліції ОСОБА_7
В судовому засіданні позивач зазначив, що при проведенні службового розслідування його повинні були викликати до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, однак цього зроблено не було.
Суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки в матеріалах службового розслідування, копії якого долучені до матеріалів справи, знаходиться службова телеграма заступника начальника ГУНП підполковника поліції ОСОБА_8 від 02.08.2017, адресована начальнику Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області майору поліції ОСОБА_4, відповідно до змісту якої вимагається забезпечити в термін до 16:00 02.08.2017 явку старшого інспектора сектора превенції Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_1 до кабінету 208 управління кадрового забезпечення ГУНП для надання письмових пояснень по суті.
На виконання вказаної телеграми, 02 серпня 2017 року було складено рапорт в якому вказано, що до ОСОБА_1 доведено вимоги службової телеграми (а.с. 67, 68). Окрім того, в матеріалах службового розслідування знаходяться письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.08.2017 (а.с. 69-72).
Отже, суд дійшов до висновку, що позивач був повідомлений про необхідність з'явитись до Головного управління Національної поліції в Житомирській області для надання пояснень.
ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог вказує, що на даний час Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджений, а застосування норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ при його звільненні є протиправним.
Суд відхиляє вказані аргументи позивача, оскільки відповідно до ч.9 розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Отже, відповідач, застосовуючи до позивача положення Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" діяв правомірно.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що обставини, які слугували підставою для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення викладені невірно, з викривленням дійсних обставин події.
При дослідженні висновку про результати службового розслідування щодо ОСОБА_1 судом встановлено, що особи, які проводили службове розслідування прийшли до переконання про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, беручи до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії БР №183798 від 31.07.2017 та пояснення службових осіб, відібрані під час проведення службового розслідування.
Суд зазначає, що складений протокол про адміністративне правопорушення серії БР №183798 від 31.07.2017 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є лише суб'єктивним твердженням працівників патрульної поліції про вчинення позивачем правопорушення. Лише судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи, оскільки таке рішення приймається із повним з'ясуванням усіх обставин адміністративного правопорушення та дотриманням прав та законних інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.
У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "ОСОБА_8 де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
З метою з'ясування обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, судом витребувано з Ємільчинського районного суду Житомирської області судові рішення за результатом розгляду матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 (а.с 110).
11 грудня 2017 року за вхідним №19199/17 до суду надійшла належним чином завірена копія постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2017 року та постанова Апеляційного суду Житомирської області від 21.11.2017 у справі №277/698/17 (з відміткою про набрання судовим рішенням законної сили).
Відповідно до постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2017 року у справі №277/698/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21.11.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Частиною 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене, суд не вбачає за необхідне досліджувати обставини, що слугували підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №183798 від 31.07.2017 відносно ОСОБА_1
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Суд відмічає, що в матеріалах службового розслідування містяться письмові пояснення ОСОБА_1 від 02 серпня 2017 року щодо подій, що мали місце 31.07.2017 (а.с. 69-72).
Згідно зі ст. 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення попередньої поведінки порушника та його відношення до служби проведено вивчення обліково-характеризуючих матеріалів особової справи майора поліції ОСОБА_1 під час якого встановлено, що під час проходження служби в органах внутрішніх прав та органах Національної поліції 18 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. А саме, одинадцять разів на нього накладалися дисциплінарні стягнення у вигляді доган та суворих доган, три рази - попередження про неповну посадову відповідність, один раз - звільнення з посади. При цьому лише у дев'яти випадках дисциплінарні стягнення знімалися раніше термінів його дії. В інших випадках його керівники з пропозиціями щодо дострокового зняття дисциплінарних стягнень до вищих керівників не зверталися (а.с.91-96).
Згідно з атестаційним листом від 17.08.2016 майор поліції ОСОБА_1 за період служби в поліції характеризується посередньо. За характером не дисциплінований. Не завжди дотримується виконання функціональних обов'язків. У колективі авторитетом та повагою не користується, може ігнорувати правила поведінки та порушувати моральні норми у власних інтересах. Вдосконалювати та набувати професійних навичок не намагається.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
03 серпня 2017 року відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області №966 ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а відповідно до наказу №149 о/с звільнено зі служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с. 85, 101)
В листі від 04.08.2017 №2430/12/02-2017 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області №149о/с від 03.08.2017 його звільнено зі служби в поліції з 04.08.2017, вказано, що у найкоротший термін йому необхідно прибути до управління кадрового забезпечення ГУНП в Житомирській області для отримання трудової книжки (а.с. 100)
Позивач в судовому засіданні пояснив, що у період із 31 липня 2017 року по 12 вересня 2017 року перебував на лікуванні, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДГ №899965, довідкою №1295 від 20.09.2017 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №18339 від 11.08.2017, а тому з наказом №149 о/с був ознайомлений лише 13 жовтня 2017 року (а.с.10, 11, 12).
Частиною 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII визначено, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.
На виконання вказаного положення відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області "По особовому складу" №208о/с від 20.10.2017 внесено зміни до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області "По особовому складу" №149о/с від 03 серпня 2017 року в частині дати звільнення позивача зі служби в поліції, з 04.08.2017 та вважати його звільненим із 13.09.2017 (а.с. 102).
Враховуючи встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та беручи до уваги встановлену постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області у справі №277/698/17 вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11200) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, 10001) про визнання дій протиправними, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 21 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2017 року.