14.12.2017 Справа №607/14677/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, що надійшли із Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 17211 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 - старшиною, водієм 9-ї гаубичної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 в порушення ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, умисно, без поважних причин, не з'явився на військову службу о 8 год. 00 хв. з 07 листопада 2017 року (моменту коли це було виявлено ТВО командира ЗГАДі військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 ) до 08 год. 00 хв. 13 листопада 2017 року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи у його відсутності, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 17211 КУпАП, визнає.
Крім власного визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії № 185 від 16 листопада 2017 року; рапортом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2017 р., рапортом майора ОСОБА_2 від 13.11.2017 р., контрактом про проходження ОСОБА_1 військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу від 17 грудня 2016 року.
За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 17211 КУпАП, тобто, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем за контрактом тривалістю до десяти діб, вчинене в умовах особливого періоду.
При обранні цього стягнення суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника: його негативну характеристику з місця служби, майновий стан, обставину, яка пом'якшує відповідальність - щире розкаяння; відсутність обставин, які обтяжують відповідальність та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.
Керуючись ст.ст. 33, 401, ст. 17211 ч. 4, 221, 276, 277, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 17211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 320 (триста двадцять) грн. судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан