Справа № 459/3223/17
Провадження № 2/459/1211/2017
28 грудня 2017 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Кріля М. Д.
при секретарі Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта «Візейська» про відшкодування моральної шкоди , завданої каліцтвом при виконанні трудових обов”язків , -
В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, завданої каліцтвом при виконанні трудових обов'язків .
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що з 1986 р. працював на шахті з повним робочим днем під землею. 06.08.1987 року з позивачем на шахті №8 «Великомостівська-комсомольська » стався нещасний випадок . 03.12.1987 року він був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП у зв'язку із невідповідністю виконуваної роботи стану здоров'я . Як наслідок каліцтва при виконанні трудових обов'язків ОСОБА_1 довідкою ЛТЕК №226 від 22.05.1988 року призначено 1 групу інвалідності та висновком ЛТЕК від 03.01.1992 року встановлено 100 % втрати працездатності .У зв'язку із труд каліцтвом в нього погіршився стан здоров'я, внаслідок чого неодноразово був змушений звертатись за медичною допомогою. Оскільки, на даний час стан його здоров'я не покращився, вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, так як, він безтерміново на 100% втратив працездатність внаслідок труд каліцтва , що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 200000 грн., які просить стягнути з відповідача.
Позивач та його представник у судове засідання не з”явились , представник позивача подав письмову заяву , в якій просить справу розглядати у його відсутності та у відсутності позивача , позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, направив письмову заяву про розгляд справи у його відсутності , в заяві вказав , що позову не визнає .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Судом установлено, що позивач з 1986 р. працював на шахті з повним робочим днем під землею. 06.08.1987 року з позивачем на шахті №8 «Великомостівська-комсомольська », яка в подальшому була перейменована на ДВАТ шахта «Візейська » , а тепер ДП «Шахта «Візейська», стався нещасний випадок .03.12.1987 року він був звільнений з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП у зв'язку із невідповідністю виконуваної роботи стану здоров'я, що стверджується копією трудової книжки .
У зв'язку із трудовим каліцтвом у позивача погіршився стан здоров'я. 22.05.1988 року довідкою № 226 обласної ЛТЕК №1 йому вперше встановлено першу групуінвалідності , а 03.01.1992 року висновком ЛТЕК встановлено 100% втрати працездатності у зв'язку із труд каліцтвом.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Позивач в обґрунтування позову зсилається на ст. ст..4,440,440-1,450 ЦК УРСР. Однак, інститут відшкодування моральної шкоди виник після набрання чинності Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року- з 24.11.1992 року та після внесення у 1993 р. до ЦК( 1963 р.) ст.440-1, згідно якої, було передбачено що особа, якій заподіяна моральна шкода, має право також і на відшкодування моральної шкоди, а також “Правилами про відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків”, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 23 червня 1993 р. N 472.
Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”судам розясненно, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.
Як вбачається з висновку ЛТЕК, вперше першу групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено 22.05.1988 року та 03.01.1992 року встановлено 100% втрати профпрацездатності .
Відповідно до ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії у часі.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що на момент встановлення позивачу стійкої втрати працездатності (22.05.1988р., 03.01.1992 р.), були відсутні акти цивільного законодавства, які б регулювали сферу даних правовідносин, у зв'язку із цим вимоги останнього про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахта «Візейська» про відшкодування моральної шкоди , завданої каліцтвом при виконанні трудових обов”язків - відмовити .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення
апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 28.12.2017 року.
Суддя: М. Д. Кріль