Справа№464/6321/17
пр.№ 3/464/2915/17
27.12.2017 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1, 30.11.1985р.н. (ІПН - НОМЕР_1), непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,-
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 16 вересня 2017 року о 21.50 год. на перехресті вул.Героїв УПА - вул.Кульпарківська у м.Львові, керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, нечітка мова, від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Особа, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні описаного в протоколі адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, дав пояснення аналогічні раніше поданим письмовим запереченням, за змістом яких вказав, що під час керування автомобілем взагалі не вживав алкоголю, однак у зв'язку із недовірою працівникам поліції - відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням технічного засобу «Драгер». Стверджує, що наполягав на проведенні експертизи у медичній установі. Підтвердив, що дійсно прибувши до 8-ї міської клінічної лікарні, медичного огляду на встановлення стану сп'яніння не пройшов, натомість погодився пройти такий огляд із застосуванням технічного засобу «Драгер». Попри те, що «Драгер» жодного результату не показав, працівниками поліції все ж таки було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, де зазначено, що він від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння категорично відмовився. Відтак стверджує, що у працівників патрульної поліції не було підстав щодо оформлення стосовно нього адміністративних матеріалів. Вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши представлені на розгляд матеріали справи, проходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній від проходження в передбаченому законом порядку медичного огляду на встановлення стану сп'яніння категорично відмовився, виходячи з наступного.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 261403 від 16.09.2017р., який відповідає вимогам ст.256 КУпАП; наявними в матеріалах письмовими поясненнями свідків події ОСОБА_2 та ОСОБА_3; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР № 646650 від 16.09.2017р. (як підстава для зупинки та перевірки транспортного засобу); матеріалами відеофіксації з нагрудних знаків інспекторів під час складення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Так, зокрема, із оглянутого судом відеозапису із нагрудних камер інспектора вбачається, що підставою для зупинення керованого ОСОБА_1 автомобіля слугувало проїзд перехрестя на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофора, повертаючи праворуч. На місці зупинки автомобіля ОСОБА_1, працівниками поліції у згаданого водія під час огляду було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Покликаючись на недовіру до працівників патрульної поліції з приводу залучення свідків, ОСОБА_1 відмовився продути в технічний прилад «Драгер» на місці зупинки, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд на встановлення стану сп'яніння у передбаченому законом порядку в медичному закладі. Однак, прибувши в медзаклад, ОСОБА_1, відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності чергового лікаря та погодився пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням технічного засобу «Драгер» у раніше запропонований працівниками поліції спосіб. Однак, з метою ухилення від адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 умисно невірно продував в прилад «Драгер» декілька разів, що трактувалось працівниками поліції як відмова від належного проходження огляду. При цьому ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено усі наслідки недобросовісного проходження такого огляду, а його поведінка розцінювалась як відмова від проходження огляду. Вказані обставини чітко зафіксовані на відеокамерах нагрудних знаків інспекторів та жодного сумніву щодо їх достовірності не встановлено.
Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 вважаю їх такими, що дані лише з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі його пояснення не підтверджені жодними фактичними даними та суперечать встановленим обставинам справи, що підтверджені наведеними вище доказами.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи не лише за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, але і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а факт такої відмови зафіксований та підтверджений згаданими матеріалами відеофіксації, а тому вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд також критично сприймає покликання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся пройти медичний огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лише за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції (ознак алкогольного сп'яніння) поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У випадку якщо у поліцейського є підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський пропонує особі прослідувати для проходження огляду до найближчого закладу охорони здоров'я. Крім того, відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язковим є проведення лабораторних досліджень. Враховуючи, що особа, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будь-якими способами уникав належного огляду на стан алкогольного сп'яніння, його дії були розцінені як ухилення від проходження такого.
Так, згідно вимог ст.38 КУпАП, в справах про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
За умовами п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення було вчинене ще 16.09.2017р., протокол про адміністративне правопорушення також складений 16.09.2017р., а самі матеріали повторно після належного оформлення надійшли до суду лише 14.12.2017р., тобто на день розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити.
На підставі ст.130 КУпАП та керуючись ст.38, п.7 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Чорна С.