копія
Провадження № 11-кп/792/699/17
Справа № 682/894/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.125 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
оператора
відеоконференцзв'язку ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої
адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_11 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції із залу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області кримінальне провадження №12016240210000268 від 08 квітня 2016 року за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2017 року,
Вироком Славутського міськрайонного суду від 02 жовтня 2017 року,
ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області, жителька АДРЕСА_1 , громадянка України, з середньою освітою, одружена, не працює, пенсіонерка, не має судимостей,
визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
На підставі п.ґ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_10 від призначеного покарання.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 1 500 грн. моральної шкоди та 3 000 грн. витрат на правову допомогу.
За вироком суду, 04 квітня 2016 року близько 10-ї години, перебуваючи на городі поблизу домогосподарства АДРЕСА_1 , на ґрунті тривалих неприязних відносин ОСОБА_10 розпочала суперечку з потерпілою ОСОБА_8 , яка в подальшому переросла у бійку. У ході бійки ОСОБА_10 умисно завдала потерпілій ОСОБА_8 один удар дерев'яною палицею в область лоба зліва, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця на поверхні лоба зліва, яке відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 просив скасувати вирок Славутського міськрайонного суду та закрити щодо ОСОБА_10 кримінальне провадження за відсутністю складу злочину.
Уважав, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним фактичним обставинам; вирок ґрунтується на доказах, які мають суб'єктивний та упереджений зміст та не спростовують тих доводів та обставин, на які посилалася обвинувачена під час розгляду справи як на підставу її невинуватості у вчиненні злочину; у зв'язку із недоведеністю її вини у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , яка оговорила ОСОБА_12 через неприязні відносини, скориставшись тим, що впала чи якимось іншим чином отримала тілесні ушкодження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; пояснення обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника ОСОБА_11 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів; думку потерпілої ОСОБА_8 та її представника адвоката ОСОБА_9 , які просили відхилити апеляційну скаргу; заперечення прокурора проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на всебічному та повному дослідженні всіх обставин, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну оцінку.
У судовому засіданні місцевого та апеляційного суду обвинувачена ОСОБА_10 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнала. Пояснила, що тривалий час між нею та сусідкою ОСОБА_8 існують неприязні стосунки. 04 квітня 2016 року зранку зникли належні їй дві курки, яких виявила у городі ОСОБА_8 . Щоб забрати їх звідти, вона перелізла на город. ОСОБА_8 вибігла з палицею в руках до неї і вдарила її по спині, а потім ще побігла за нею і впала. У цей час, вона впіймала одну курку і понесла до себе додому, а потім повернулась, щоб забрати другу курку. Проте, ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_13 стали висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою, погрожувати палками та ножем. Вона поїхала у Цвітоську сільську раду та повернулася з сільським головою ОСОБА_14 , який сказав ОСОБА_8 випустити курей. Вона ОСОБА_8 не била, тілесних ушкоджень в неї не бачила, заяву в поліцію щодо протиправних дій ОСОБА_8 не писала. Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу не визнає.
Свій висновок про винуватість обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_8 , у суді першої та апеляційної інстанції показала, що проживає по сусідству проживає ОСОБА_10 . Вранці 04 квітня 2016 року вона була на подвір'ї, почула крик чоловіка і побігла до нього. ОСОБА_13 сказав, що до нього підбігла ОСОБА_10 , штовхнула у плечі і побігла на город ловити курей. Вона побігла на город, де в цей час дійсно знаходилась ОСОБА_10 і ловила її курей. Вона стала кричати, а ОСОБА_10 повернулась до неї і вдарила палицею по голові - в область лоба зліва. З цього приводу вона отримала медичну допомогу в лікарні та звернулася в поліцію щодо притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за скоєне.
Свідок ОСОБА_13 у суді першої інстанції дав аналогічні показання і доповнив, що 04 квітня 2016 року зранку знаходився у своєму господарстві, слідкував за курми. Хтось штовхнув його в спину, тому він став кричати та кликати дружину - ОСОБА_8 . Він бачив, як ОСОБА_10 з палицею в руках побігла на його город і стала перекидати через огорожу курей. На його крик прибігла дружина ОСОБА_8 та, побачивши на городі ОСОБА_10 , побігла до неї. Коли вона наблизилась до ОСОБА_10 , то остання вдарила її палицею по голові, перекинула палицю через огорожу до сусідки ОСОБА_15 , вилізла через огорожу на вулицю і побігла геть.
Водночас місцевий суд узяв до уваги показання свідка ОСОБА_15 лише щодо факту самого конфлікту між обвинуваченою ОСОБА_10 та потерпілою ОСОБА_8 , який мав місце на городі потерпілої, навівши аргументовані мотиви такого рішення.
Показання ж свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_14 вказують на те, що між сторонами тривалий час існують неприязні відносини і конфлікти вирішуються сільським головою та дільничним інспектором поліції. Під час чергового конфлікту між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , що виник через курей, остання заподіяла потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження шляхом нанесення удару палицею по голові.
Вказані обставини стверджуються також дослідженими доказами, зокрема:
- протоколом прийняття заяви та заявою потерпілої ОСОБА_8 від 08 квітня 2016 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_10 , яка завдала їй 04 квітня 2016 року тілесні ушкодження;
- висновком судово-медичної експертизи №143 від 08 квітня 2016 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_8 виявлене тілесне ушкодження у виді синця на поверхні лоба зліва. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмета, могло виникнути в строк та за обставин, вказаних у постанові та обстежуваною, за своїм характером належить до категорії тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості;
- додатковим висновком судово-медичної експертизи №45 від 08 лютого 2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлене тілесне ушкодження - синець на поверхні лоба зліва. Дане тілесне ушкодження, ймовірно, виникло від однієї ударної дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могла бути дерев'яна палиця. Утворення тілесного ушкодження у вигляді синця на поверхні лоба зліва, що мав місце у ОСОБА_8 , внаслідок падіння з висоти власного зросту на землю є малоймовірним;
- додатковим висновком судово-медичної експертизи №112 від 21 березня 2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 виявлене таке тілесне ушкодження: синець на поверхні лоба зліва. Дане тілесне ушкодження могло виникнути за обставинах, вказаних у протоколі слідчого експерименту від 20 березня 2017 року за участю потерпілої ОСОБА_8 та протоколу слідчого експерименту від 20 березня 2017 р за участю свідка ОСОБА_13 ;
- протоколами проведення слідчого експерименту від 20 березня 2017 року з потерпілою ОСОБА_8 та зі свідком ОСОБА_13 . В них зафіксовано, як потерпіла та свідок показали спосіб нанесення ОСОБА_10 удару дерев'яною палицею по голові ОСОБА_8 та місце нанесення удару на лобі зліва.
Показання наведених вище свідків повністю узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз, показаннями експерта ОСОБА_17 у суді першої інстанції, є послідовними, обґрунтованими та спростовують доводи обвинуваченої ОСОБА_10 та її захисника ОСОБА_11 про її невинуватість та відсутність складу вчиненого злочину в її діях.
Колегія суддів приходить до висновку, що ретельно проаналізувавши докази, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченої у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження та правильно кваліфікував дії обвинуваченої за ч.1 ст.125 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Покарання обвинуваченій ОСОБА_10 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого нею злочину, особи винної, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_10 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у нарколога, невропатолога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонеркою, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення внаслідок тривалих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_8 .
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується та знаходить можливим призначення обвинуваченій ОСОБА_10 покарання, достатнього для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів, в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному ст.53 КК України.
Ураховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_10 на момент вчинення злочину досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вчинила умисний злочин, який не є тяжким відповідно до ст.12 КК України, її обґрунтовано звільнено від покарання на підставі п.ґ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення моральної та матеріальної шкоди місцевим судом підставно задоволено частково, висновок щодо вимог про відшкодування витрат на правову допомогу та визначення розміру моральної шкоди є переконливим та не підлягає зміні.
Відтак, вирок місцевого суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,
Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 - без задоволення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому її копії.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2 .