Справа № 683/2187/17
2/683/1204/2017
30 листопада 2017 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, третя особа - ОСОБА_3,
встановив:
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою про визнання ОСОБА_2, неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_4 втратившими право на користування житловим будинком № 6 по вул. Миру с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що їй на праві особистої власності належить житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Миру, 6 с. Григорівка Старокостянтинівського району, де вона зареєстрована та постійно проживає. В даному будинку зареєстровані також її чоловік ОСОБА_5, син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_2, та внуки ОСОБА_4, ОСОБА_4 З липня 2013 року відповідачка ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у вказаному будинку не проживає, проте відмовляється в добровільному порядку знятися з реєстрації місця проживання у ньому. В зв'язку з цим просить визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Позивачка подала до суду заяву, якою уточнила позовні вимоги та просила визнати втратившою право на користування житловим будинком № 6 по вул. Миру с. Григорівка Старокостянтинівського району лише ОСОБА_2, уточнені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачка, яка про час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду невідомі.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 30 листопада 2017 року суд постановив розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши матеріли справи, суд дійшов до висновків про наступне.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власницею будинку № 6 по вул. Миру с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 03 липня 2007 року за р.№ 1973 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданим Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації за № 15150428 від 06 липня 2007 року.
Як вбачається з довідки, виданої виконавчим комітетом Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району від 15 серпня 2017 року № 1933, ОСОБА_2 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2.
За змістом акта обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного 25 липня 2017 року депутатом Григорівської сільської ради ОСОБА_7, в присутності сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, однак за вказаною адресою не проживає більше чотирьох років.
Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положення цього конституційного принципу закріплені у ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового приміщення також визначені ст. 150 ЖК України, зокрема, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Частиною 1 статті 405 ЦК України встановлено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили, є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання у цьому будинку.
Оскільки між позивачкою та відповідачкою відсутні будь-які договірні відносини з приводу користування житловим приміщенням, остання не проживає та не користується заявленим будинком понад рік, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_2 втратила право на користування житловим приміщенням за адресою: вул. Миру, 6 с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.
При розподілі судових витрат суд виходить із положень ст. 88 ЦПК України, згідно яких, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 59, 60, 209, 212, 224-226 ЦПК України, на підставі ч. ч. 1, 4 статті 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 150, 156 ЖК України, ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право на користування житловим будинком № 6 по вул. Миру с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницького області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ____________