Справа № 671/1991/17
30 листопада 2017 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.
при секретарі Хрупайло Т.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому судовому засіданні в м. Волочиську подання заступника начальника Волочиського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,
встановив:
Заступник начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній не виконує рішення Волочиського районного суду Хмельницької області у цивільній справі № 2/671/517/2016 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Від представника ВДВС надійшла письмова заява про розгляд подання у його відсутності, подання підтримує.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що вимоги подання є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашенням заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 18 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Судом встановлено, що 08 вересня 2016 року Волочиським районним судом Хмельницької області у цивільній справі № 671/1071/16-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 850 грн. щомісячно, починаючи з 11 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
28 листопада 2016 року постановою заступника начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_3
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів вбачається, що станом на 01.11.2011 року він має заборгованість на загальну суму 12448 грн. 00 коп.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та належні докази того, що боржник ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання рішення суду та не з'являється на виклики державного виконавця.
Згідно повідомлення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_2 з питань отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон до територіальних підрозділів Управління ДМС України в Хмельницькій області не звертався.
Відомості з Державної прикордонної служби України на підтвердження того, що ОСОБА_2 виїжджав за межі України відсутні.
За поданням Волочиського ВДВС від 16.06.2017 року Волочиським ВП Городоцького ВП ГУНП України в Хмельницькій області проведено перевірку наявності обставин умисного ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання дитини. За результатами такої перевірки в діях ОСОБА_2В не виявлено ознак злісного ухилення від виконання судового рішення за ст. 164 КК України.
До подання державного виконавця не додано будь-яких достовірних доказів того, що боржник ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання, тобто має реальну змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, а тому в задоволенні подання заступника начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 377-1, 293 ч. 1 п. 24-1 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні подання заступника начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: