12.12.2017 Справа №607/13179/17
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Держпраці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ПП «Матла»,
за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2017р. №19-16-40/251 ОСОБА_1, працюючи на посаді директора ПП «Матла» упродовж липня-вересня 2017 року вчинив адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 41 КУпАП, з наступних підстав. 03.07.2017р. уклав цивільно-правовий договір №5 із громадянином ОСОБА_2 на виконання робіт із бетонування залізобетонних монолітних конструкцій. Додатком №1 до цивільно-правової угоди №5 від 03.07.2017р. встановлено кошторис бетонування залізобетонних монолітних конструкцій, а саме 300 грн. за 1 м.куб. укладання бетонної суміші у фундаменти, основи, масиви та на горизонтальних площинах. Крім цього, Додатковою угодою №1 до цивільно-правового договору №5 від 03.07.2017р. (підписаною сторонами 04.09.2017р.) договір доповнено пунктами: «1.7. Виконавець виконує роботу на свій ризик, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; 1.8. Замовник не несе відповідальності за порушення правил техніки безпеки». Трудовий договір (оформлено наказом) із ОСОБА_2 не укладався і повідомлення Тернопільської ОДПІ не проводилося. У вказаному цивільно-правовому договір наявні ознаки трудових відносин, а саме як вбачається із змісту цивільно-правового договору із ОСОБА_2 предметом її є трудова функція, що передбачає виконання робіт за професією «бетонувальник». Пунктом 3.2 Договору обумовлено: «сформулювати виконавцю чітке завдання», тобто «Виконавець» при виконання робіт підпорядковується «Замовнику» на всіх етапах своєї роботи. У договір не визначено сторони з оплати єдиного соціального внеску та сплати ПДФО. У договорі не вказано конкретний об'єкт (адресу об'єкта), де виконавець буде здійснювати (виконувати) роботу, не зазначено кількісні і якісні показники (об'єм роботи, строки виконання іт.п.) після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється, що нівелює вимогам Глави 61 Цивільного кодексу України щодо укладання договору підряду. Окрім цього, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 не зареєстрований як підприємець, що виконує будівельні (ремонтно-будівельні) роботи шляхом підряду. Також, у договорі відсутні конкретні строки оплати за виконанні роботи.
Таким чином, на думку державного інспектора Шевчука Ю.Н., які підтримані в попередньому судовому засіданні, даний цивільно-правовий договір містить ознаки строкового трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України), оскільки укладений на визначений термін з 03.07.2017р. по 30.09.2017р., в діях директора ПП «Матла» ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме фактичний допуск працівника до виконуваної роботи без укладення трудового договору, а тому його слід визнати винним і притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції частини 3 статті 41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає, мотивуючи тим, що гр. ОСОБА_2 не є працівником ПП «Матла», не перебуває в трудових відносинах як працівник, на нього не поширюються правила трудового розпорядку Підприємства. Із даним громадянином був заключний цивільно-правовий договір підряду на виконання будівельних робіт, які він міг виконати, оскільки ПП «Матла» не має можливості, техніки на здійснення такого виду робіт. ОСОБА_2 перед Підприємством несе виключно цивільну відповідальність за неналежне виконання умов договору. Сторони за положенням ЦК України є вільними в укладенні договорів, які передбачені законодавством та у виборі контрагентів по договору. Вартість виконаних робіт була оплачена у відповідності до вимог договору після їх виконання ОСОБА_2 А тому стверджувати, що цивільно-правовий договір містить ознаки строкового трудового договору не має правових підстав і фактичний допуск ОСОБА_2 як працівника до роботи не мав місця. Таким чином, просить адміністративну справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матери справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та інспектора Шевчука Ю.Н., суд приходить до висновку, що провадження в адміністративній справі слід закрити, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 03 липня 2017 року між ОСОБА_2 (виконавець) та ПП «Матла» в особі директора ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір №5, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику виконання робіт в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу. Виконавець ОСОБА_2 не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процесу виконання робіт. Факт виконання робіт з боку виконавця буде засвідчуватися Актами прийому виконаних робіт. В пункті 2 Договору на виконавця ОСОБА_2М покладені обов'язки, які він повинен зробити, а саме виконати бетонування залізобетонних монолітних конструкцій, зокрема, із зазначенням чітких будівельних робіт та їх обсягу.
Додатком №1 до цивільно-правової угоди №5 від 03.07.2017р. сторони встановили кошторис бетонування залізобетонних монолітних конструкції .
Додатковою угодою №1 від 04.09.2017р. до цивільно-правового договору №5 від 03.07.2017р. сторони внесли зміни і доповнення.
Актом прийому-здачі виконаних робіт з бетонування залізобетонних конструкцій №5 від 06.10.2017р. сторони по договору засвідчили факт виконання умов договору.
На виконання п. 3, 4 Цивільно-правової угоди замовником ПП «Матла» проведена оплата виконавцеві ОСОБА_2 за виконанні роботи в сумі 6279 грн. згідно цивільно-правової угоди від 03.07.2017р. №5.
Частина 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), посадові особи підприємств, установ і організацій, фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, притягуються до адмінвідповідальності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Приймаючи до уваги дослідженні матеріали справи, наданні пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, які повністю відповідають фактичним обставинам справи, приходжу до висновку, що долучена до матеріалів цивільно-правова угода, виходячи з її змісту, містить ознаки договору підряду, що не суперечить чинному законодавчу, не є трудовим договором роботодавця і працівника, ПП «Матла» не є роботодавцем ОСОБА_2, сторони не перебували в трудових відносинах, на які поширюються положення КЗпП України, ОСОБА_2 не допускався до виконуваної роботи як працівник Приватного підприємства «Матла» із покладенням на нього обов'язків згідно інструкції працівника, несе цивільну відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань, а тому в даному випадку дії директора ОСОБА_1, які вказані інспектором у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.10.2017р. №19-16-40/251 не містять ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 41, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2017р. №19-16-40/251 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Суддя Дзюбановський Ю.І.