Справа № 671/2000/17
30 листопада 2017 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.
при секретарі Хрупайло Т.В.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому судовому засіданні в м. Волочиську подання заступника начальника Волочиського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,
встановив:
Заступник начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання не виконує рішення Шевченківського районного суду м. Львова у цивільній справі № 466/1354/15-ц про стягнення з неї заборгованості на користь ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” у розмірі 23557 грн. 67 коп.
Від представника ВДВС надійшла письмова заява про розгляд подання у його відсутності, подання підтримує.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що вимоги подання є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашенням заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 18 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2016 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/1354/15-ц видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” у розмірі 23557 грн. 67 коп.
16 червня 2017 року постановою заступника начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом щодо ОСОБА_2
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 отримала копію зазначеної постанови.
В матеріалах виконавчого провадження також відсутні належні докази того, що боржник ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання рішення суду та не з'являється на виклики державного виконавця.
В матеріалах виконавчого провадження наявний акт державного виконавця від 26.06.2017 року, з якого вбачається, що до Волочиського ВДВС з'явився чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_4, який повідомив, що ОСОБА_2 на даний час знаходиться за межеми України та зобов'язується погашати заборгованість.
З заяви ОСОБА_4, поданої на адресу начальника Волочиського ВДВС 26.06.2017 року, вбачається, що він, ОСОБА_4, як солідарний боржник у вказаному виконавчому провадженні повідомляє про те, що його дружина ОСОБА_2 не має можливості сплачувати борг і просить перевести виконавче провадження за його адресою проживання.
До подання державного виконавця не додано будь-яких достовірних доказів того, що боржник ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання, тобто має реальну змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, а тому в задоволенні подання заступника начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 377-1, 293 ч. 1 п. 24-1 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні подання заступник начальника відділу Волочиського ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: