22.12.2017 Справа №607/13404/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Зубко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 20 січня 2017 року він позичив відповідачу 3500 грн. 00 коп. При фактичному одержанні вказаної суми відповідачем на підтвердження укладеного договору позики була написана розписка, у якій ОСОБА_2 зобов'язувався повернути кошти до 20 лютого 2017 року, однак відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, тому позивач просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 3500,00 грн., а також судові витрати по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до розписки від 20 січня 2017 року, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_2 позичив 20 січня 2017 року у ОСОБА_1 гроші в сумі 3500 грн. Вказану суму зобов'язався повернути до 20 лютого 2017 року.
В силу ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).
За таких обставин, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.192, 533, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 259, 263 - 268, 272, 273, 342, 352, 354 ЦПК, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості за договором позики грошей від 20 січня 2017 року.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_3