Справа № 604/619/17
провадження № 1-кп/598/32/2018
іменем України
"03" січня 2018 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210050000126 від 24 червня 2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні троє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,
встановив :
ОСОБА_4 07 червня 2017 року приблизно 14 години, перебуваючи в приміщенні квартири свого друга ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_2 , скориставшись тимчасовою відсутністю останнього, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи та розуміючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, шляхом вільного доступу таємно викрав з дерев'яної тумби під іконою банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_5 ..
Надалі 08 червня 2017 року приблизно 12 години ОСОБА_4 , перебуваючи біля банкомату по вул.Д.Галицького, №64, в смт.Підволочиськ Тернопільської області, поблизу центрального ринку, попередньо знаючи пароль від карти ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , провів операцію по зняттю грошових коштів з карти, таким чином умисно викравши грошові кошти в розмірі 3500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка) та у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, як за ознаками викрадення офіційного документа.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю і пояснив, що дійсно він 07 червня 2017 року приблизно 14 години, перебуваючи в квартирі, розташованій в АДРЕСА_2 , належній його кумові і другу ОСОБА_5 , скориставшись тим, що у квартирі нікого немає і за ним ніхто не спостерігає, викрав з дерев'яної тумби під іконою банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_5 .. Потім, 08 червня 2017 року приблизно 12 години перебуваючи поблизу центрального ринку, з банкомату по вул.Д.Галицького, 64, в смт.Підволочиськ, знаючи ПІН-код банківської карти ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , який останній йому повідомив, провів операцію по зняттю грошових коштів з карти в розмірі 3500 грн.. В даний час заподіяну шкоду потерпілому він відшкодував повністю.
У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється та просить звільнити його від покарання, застосувавши Закон України «Про амністію у 2016 році».
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При призначенні покарання винному ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, майновий стан, та пом'якшуючі його вину обставини, як те, що він має на утриманні трьох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро кається, усунув заподіяну шкоду потерпілому, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.
Разом з тим, враховуючи письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , який дав згоду на застосування щодо нього амністії, та беручи до уваги те, що ОСОБА_4 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» має дітей, яким не виповнилося 18 років, вчинив умисні злочини, що не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання.
Речовий доказ по справі: банківська карта № НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться на зберіганні у потерплого, підлягає поверненню власнику ОСОБА_5 ..
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.94, 368-371, 374, 375 КПК України, суд,-
засудив :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, призначивши йому покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень);
- за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень).
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Речовий доказ по справі: банківську карту № НОМЕР_2 ПАТ КБ «ПриватБанк», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 , повернути останньому за належністю.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_6