Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/35/18
03 січня 2018 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-торгова компанія «Малком» ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
Керівник ТОВ «ІТК «Малком» ОСОБА_3 02 січня 2018 року звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про скасування арешту майна.
В поданому до слідчого судді клопотанні вказував, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017170000000045 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
Посилався на те, що згідно з ухвалою слідчого судді від 03 травня 2017 року в межах даного кримінального провадження накладено арешт на відеореєстратор «HIKVISION» модель DS-7216HGHI-SH, на якому товариство здійснювало відеофіксацію місць загального користування.
Вважає, що є підстави для скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
Просив слідчого суддю скасувати арешт з відеореєстратора «HIKVISION» модель DS-7216HGHI-SH та зобов'язати сидячого негайно повернути його заявникові.
В судове засідання для участі в розгляді клопотання заявник, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також прокурор (та/чи слідчий) не з'явились.
Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання без участі заявника та прокурора, слідчим суддею приймається до уваги та обставина, що за нормами ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Тобто, норми процесуального закону передбачають лише обов'язок суду повідомити особу про час та місце розгляду клопотання, але особиста участь заявника, прокурора або слідчого при розгляді клопотання в силу норм КПК України не є обов'язковою.
Тому, враховуючи встановлені законом строки розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд за відсутності заявника та прокурора, які повідомлені про час та місце розгляду.
При цьому заявник в поданому до слідчого судді клопотанні просив вирішувати клопотання без участі представника ТОВ «ІТК «Малком».
Слідчий суддя, розглянувши матеріали, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №42017170000000045 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 03 травня 2017 року накладено арешт на майно, в тому числі відеореєстратор марки «HIKVISION», модель DS-7216HGHI-SH, який належить ТОВ «ІТК «Малком».
Крім того, зазначений відеореєстратор згідно постанови слідчого від 27 квітня 2017 року визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні №42017170000000045 від 01 лютого 2017 року, може бути використаний для встановлення обставин, що є істотними під час розслідування даного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зазначає про невиправдане втручання в права власника.
В силу норм ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано якщо сторона кримінального провадження доведе одну з наступних обставин: 1) що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або 2) арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено судом, кримінальне провадження № 42017170000000045 від 01 лютого 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, не є вирішеним по суті, відеореєстратор згідно з постановою слідчого визнаний речовим доказом, відтак, мета арешту, а також підстави для накладення такого арешту, продовжують існувати.
Отже, будь-які підстави вважати, що арешт накладено необґрунтовано, або в застосуванні цього заходу відпала потреба, відсутні.
За таких обставин, враховуючи відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України для скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є безпідставним та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -
В задоволенні клопотання керівника ТОВ «ІТК «Малком» ОСОБА_3 про скасування арешту відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
03.01.2018