Справа № 500/1510/17
Провадження № 2/500/1922/17
27 грудня 2017 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
за участю:
адвоката ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_3
до
Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго»
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України
про
поноволення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу
Позивач пояснив, що за протоколом №04-ПО від 26 червня 2012 року він був переведений на посаду голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго». Протоколом № 61-ПО від 02 березня 2017 року він був звільнений за ст. 40 п.1 КЗпП України. Разом із тим через наявність порушень під час звільнення він був за протоколом № 61-ПО від 30 березня 2017 року поновлений на роботі з 31 березня 2017 року, а остаточно звільнений із вказаної посади за протоколом № 1-По від 14 квітня 2017 року Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго» за ст. 40 п.1 КЗпП України. Вважає, що звільнення є незаконним через те, що його поновили на роботі без його згоди, а після того змусили вийти на роту після поновлення. Він не давав своєї згоди на працевлаштування, а процедура його звільнення була порушена. Він був вибраний на посаду заступника голови Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» по Ізмаїльським електричним мережам на профспілковій конференції Ізмаїльським електричних мереж строком на п?ять років, тому і звільняти його має лише профспілкова організація Ізмаїльських електричних мереж. Окрім вказаного на підставі вимог ст. 252 ч.4 КЗпП України та ст. 41 ч.4 Закону України «Про « заборонено звільнення робітників профспілкових органів на протязі року після закінчення строку, на який вибирався вказаний склад. Окрім того звільнення передбачене тільки за наявності попередньої згоди виборного органу, членом якої він є. Він є членом Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України, а вищим виборним органом цієї профспілкової організації є Незалежна галузева профспілка енергетиків України, згода якої на його звільнення відсутня. Також пояснив, що йому надавалась робота за межами його постійного місця проживання. Просить визнати незаконним та скасувати протокол конференції Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаоленерго» від 14 лютого 2017 року в частині скорочення посади голови профспілкового комітету Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» та визнати незаконним і скасувати протокол №1-ПО от 14 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_3 по ст. 40 п.1 КЗпП України та скасувати протокол № 61-ПО від 30 березня 2017 року в частині його поновлення на роботі. З урахуванням вказаного просить поновити його на посаді голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго», стягнути з Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго» середній заробіток за вимушений прогул 69054,68 грн. та моральну шкоду 25000 грн.
Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог проти позовних вимог заперечує та пояснила, що відповідно до п.7.5 Статуту профспілки строк повноважень виборних органів профспілки всіх рівнів визначений п?ять років, у зв?язку із чим повноваження позивача сплинули у лютому 2017 року. Вибори кандидатів на посаду голови профспілкового комітету Ізмаїльських електричних мереж не проводились у зв?язку із скороченням чисельності та штату профспілки Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаоленерго» у тому числі посади, яку займав позивач. Із прийнятим рішенням про звільнення у зв?язку зі скороченням штату позивач був ознайомлений у строк, передбачений ст. 49-2 ч.1 КЗпП України, позивачеві пропонувались наявні вакантні посади за його кваліфікацією та спеціальністю, а звільнення проведено за наявності попередньої згоди виборчого органу, а також вищого виборчого органу цієї професійної спілки за витягом з протоколу №1-ПО від 14 квітня 2017 року постановою Центральної ради незалежної галузевої професійної спілки енергетиків України № 05-П-11 від 14 квітня 2017 року.
Вислухавши пояснення сторін, думку захисту, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-81 ЦПК України.
Даними трудової книжки позивача визначено, що за наказом №124-к від 12 лютого 2007 року позивач звільнений за ст. 36 п.5 КЗпП України з посади ведучого юрисконсульта Ізмаїльських електричних мереж у зв?язку з переходом на виборну посаду. Надалі за протоколом №04-ПО від 26 червня 2012 року позивач був переведений на посаду голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаобленерго». Переведення було пов?язане із знаходженням позивача на вказаній посаді за постановою профспілкового комітету Ізмаїльських електричних мереж №1 від 02 лютого 2007 року. Вказаною трудовою книжкою
Таким чином місцем роботи позивача, звідки він був переведений на виборну посаду, є юридичний відділ Ізмаїльських електричних мереж.
Разом із тим постановою Одеської обласної профспілкової організації ПАТ «Одесаобленерго» незалежної галузевої профспілки енергетиків України від 14 січня 2010 року визначено про реорганізацію структури Одеської обласної профспілкової організації ПАТ «Одесаобленерго» незалежної галузевої профспілки енергетиків України, внаслідок чого первинна профспілкова організація Ізмаїльських електричних мереж перетворена в цехову профспілкову організацію Ізмаїльських електричних мереж та приєднана до Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України ВАТ «Одесаобленерго», що у свою чергу пов?язано з ліквідацією первинної профспілкової організації, процедура по якій повинна бути затверджена ухвалою профкомів.
Протоколом №36-ПО від 26 січня 2010 року засідання президії обкому профспілок Одеської обласної профспілкової організації ПАТ «Одесаобленерго» незалежної галузевої профспілки енергетиків України визначено, що цеховій профспілковій спілці комітету Ізмаїльських електричних мереж ВАТ «Одесаобленерго», де заступником голови обкому профспілки є позивач, здійснення повноважень визначається Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за виключенням пункту 9 ст. 38 розділу III, кодексу закону України про працю і статуту незалежної галузевої профспілки енергетиків України.
Протоколом звітно-виборчої конференції Ізмаїльських електричних мереж від 22 лютого 2012 року позивача обрано на посаду заступника голови обкому профспілки по Ізмаїльським електричним мережам.
Колективним договором, який підписано головою правління ПАТ "Одесаобленерго" та головою Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» визначено у пункті 4 розділу 6 щодо гарантії діяльності профкому про надання попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) з оплатою за перенавчання за рахунок коштів компанії, працівникам профкому після закінчення їх повноважень за виборною посадою і не допускає їх звільнення протягом двох років.
Вимогами ст.14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено заборону звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації протягом року після закінчення терміну, на який він обирався.
Разом із тим вказані вимоги стосуються щодо звільнення з місця роботи, з якого член профспілки був обраний до посади професійної спілки та не стосуються предмета спору, тому що місцем роботи позивача звідки він був обраний на посаду голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» та в наступному заступника голови обкому профспілки по Ізмаїльським електричним мережам є фактично посада ведучого юрисконсульта Ізмаїльських електричних мереж.
З урахуванням вказаного предметом спору є обґрунтованість звільнення позивача з виборної посади Одеської обласної профспілкової організації ПАТ «Одесаобленерго» незалежної галузевої профспілки енергетиків України.
Роз?ясненнями п.19 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року « Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Звільнення позивача з посади голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» за ст.. 40 п.1 КЗпП України відбулось на підставі протоколу Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» за №1-ПО від 14 квітня 2017 року.
В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював.
Постановою Центральної ради незалежної галузевою професійної спілки енергетиків України за № 28 від 14 лютого 2017 року погоджене питання про скорочення чисельності штату профкому Одеської обласної обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» з визначенням посади, яка підлягає скорочення голови цехових профспілкових комітетів Ізмаїльських електричних мереж, що є посадою позивача.
Оповіщення позивача про скорочення штату підтверджене випискою із протоколу №1 профспілкової конференції Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» від 14 лютого 2017 року.
Пояснення позивача в судовому засіданні, що він не оскаржував прийняте рішення про скорочення штату через обіцянку надати йому роботу в Ізмаїльських електричних мережах підтверджує дату сповіщення щодо скорочення штату, а поновлення на роботі в Ізмаїльських електричних мережах не є предметом спору в даній справі.
Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнати незаконним та скасувати протокол конференції Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаоленерго» від 14 лютого 2017 року в частині скорочення посади голови профспілкового комітету Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго».
Разом із тим, постановою №05-П-11 Центральної ради незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго», яку сторони по справі без дослідження статуту профспілки визнали найвищим професійним органом, від 14 квітня 2017 року надано згоду на звільнення позивача у зв?язку із скороченням посади голови цехових комітетів Ізмаїльських електричних мереж з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.
З урахуванням заяви позивача від 02 березня 2017 року про обставини щодо звільнення його з 03 березня 2017 року та витягу з протоколу № 61-ПО від 30 березня 2017 року Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго», які пов'язані з усуненням відповідачем порушень, що пов?язані з попереднім рішеннями про звільнення, суд вважає обґрунтованим посилання представника відповідача на звільнення, підставою якого є витяг з протоколу №1-ПО від 14 квітня 2017 року Одеської обласної профспілкової організації незалежної галузевої профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго».
За період персонального попередження позивача про звільнення з 14 лютого 2017 року відповідачем виконані умови, передбачені ст. 49-2 КЗпП України, що у свою чергу підтверджене переліком вакантних посад штатного розкладу ПАТ «Одесаобленерго» від 31 березня 2017 року та актом від 31 березня 2017 року про відмову позивача від запропонованих посад, а також актом про відмову від підпису від 13 квітня 2017 року. Посилання позивача в судовому засіданні про те, що запропоновані йому вакантні посади знаходяться в іншій місцевості, ніж він проживає, у даному випадку не можуть бути кваліфіковані як порушення його права.
Вказані обставини є такими, що зумовлюють відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування протоколу конференції Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України ПАТ «Одесаоленерго» від 14 лютого 2017 року в частині скорочення посади голови профспілкового комітету Ізмаїльських електричних мереж Одеської обласної профспілкової організації незалежної профспілки енергетиків України «ПАТ «Одесаобленерго» та визнання незаконним і скасування протоколу №1-ПО от 14 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_3 по ст. 40 п.1 КЗпП України та скасування протоколу № 61-ПО від 30 березня 2017 року в частині його поновлення на роботі.
З урахуванням вказаного дослідження про стягнення та розмір заробітної плати та моральної шкоди є недоречними.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_4