Справа № 487/1540/17 16.06.2017 16.06.2017 16.06.2017
Номер провадження: 33/784/242/17
.
Провадження № 33/784/242/17 Категорія: ст. 130 ч.2 КУпАП
Головуючий суду першої інстанції: Павлова Ж.П.
Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.
16 червня 2017 року Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
Головуючої судді Гребенюк В.І.
розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2017 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1, -
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 грн.
Згідно постанови судді, 08 березня 2016 року о 13.10 год. ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Шкода Октавія», д.н. НОМЕР_1, в м. Миколаєві на вул. Адмірала Макарова, 41 , з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці ока не реагують на світло). В присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху.
Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Вважає, що висновки суду про доведеність його вини не відповідають фактичним обставинам справи.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_2 аргументує тим, що в стані наркотичного сп'яніння транспортним засобом не керував і не відмовлявся пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння;
що працівниками УПП у м. Миколаєві було порушено вимоги п. п. 6, 7 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом №1452/735 Міністерства внутрішніх справ України, міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року та ст. 266 КУпАП оскільки не відмовлявся від проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння ні на місці зупинки, ні в медичному закладі;
що судом першої інстанції не були перевірені показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які судом не допитані;
що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського відсутні докази того, що він (ОСОБА_2.) перебував у стані наркотичного сп'яніння та відмовлявся від проходження тесту;
що постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2017 року, про визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП не може слугувати доказом скоєння адміністративного правопорушення, оскільки не містить даних про обставин події 08 березня 2017 року в м. Миколаєві на вул. Адмірала Макарова, 41.
16 червня 2017 року у призначений час ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Жосан В.М. в судове засідання не з'явилися, однак від захисника Жосан В.М. на електронну адресу апеляційного суду Миколаївської області надійшло дві заяви, у першій з яких вона просила про перенесення апеляційного розгляду, а у наступній - про розгляд справи у її та ОСОБА_2 відсутність.
Секретарем судового зсідання апеляційного суду Миколаївської області, відповідно до її доповідної, з'ясована остаточна позиція захисника Жосан В.М., котра просила про апеляційний розгляд за їх з ОСОБА_2 відсутності.
За такого апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність апелянта ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Жосан В.М.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали даної справи, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен забезпечити своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, повинна містити опис обставин, встановлених при розгляді справи, а також зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції не дотримався.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зазначається нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Зазначеним вимогам протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 143336 від 8 березня 2017 року відносно ОСОБА_2 не відповідає.
Так, за матеріалами даної справи 08 березня 2017 року інспектор роти № 2 батальйону № 4 УПП в м. Миколаєві Милованов М.О. склав протокол серії БР № 143336 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту даного протоколу вбачається, що у провину ОСОБА_2 поставлено, що 8 березня 2017 року о 13.10 год. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Шкода Октавія», д.н. НОМЕР_1, в м. Миколаєві по вул. Адмірала Макарова, 41, з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці ока не реагують на світло). В присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 8 ПКМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП (а. с. 1).
Однак, п. 8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року N 1103, на який послався інспектор поліції, передбачає обов'язок поліцейського в присутності двох свідків скласти протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням ознак сп'яніння і дій водія щодо ухилення від огляду у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тобто, диспозиція ч. ч. 1, 2 ст. 130 КУпАП є бланкетною, оскільки відсилає до відповідного законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
І тому у протоколі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в обов'язковому порядку мають зазначатися пункти Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), порушення яких допустив учасник дорожнього руху. І навіть бланк цього протоколу передбачає саме зазначення відповідних пунктів ПДР, які, за твердженням поліцейського, що складає протокол, порушила особа, стосовно якої складається даний протокол.
Вищезазначений протокол таких даних не містить.
І зазначення інспектором патрульної поліції п. 8 Постанови КМУ від 17 грудня 2008 року N 1103 щодо його (поліцейського) обов'язку скласти відповідний протокол про адміністративне правопорушення не є тим нормативним актом, який передбачає відповідальність ОСОБА_2 за інкриміноване йому правопорушення.
Тобто, така вказівка інспектора поліції не замінює і у жодному випадку не може замінити собою його обов'язку зазначення конкретних пунктів правил дорожнього руху України, порушення яких поставлено у провину ОСОБА_2
Суддя суду першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП не перевірив, чи правильно складено протокол та інші матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, залишивши зазначені недоліки вищевказаного протоколу поза увагою, і в свою чергу допустив аналогічні помилки при винесенні оскаржуваної постанови.
За такого, даний протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, і, як наслідок, постанова суду не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки дії, які поставлені ОСОБА_2 у провину, є, фактично, не визначеними відповідними нормативним актом - у даному випадку - ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення у зазначеному вище вигляді не міг бути предметом судового розгляду через його істотні недоліки (п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП), оскільки викликає обґрунтовані сумніві, які, відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у даному випадку - ОСОБА_2
Однак, скасування постанови судді суду першої інстанції з поверненням протоколу про адміністративне правопорушення для його належного оформлення органу, який склав протокол, не передбачено як вид рішення, яке відповідно до положень ч. 8 ст. 294 КУпАП має право прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
З наведених мотивів та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до правил ст. 251 КУпАП, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
А тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині є слушними.
В той же час, є безпідставними апеляційні твердження ОСОБА_2, що постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2017 року про визнання його винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є доказом вчинення даного адміністративного правопорушення, оскільки вказана постанова є доказом того, що протягом року він притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, і, за умови належного складання вищевказаного протоколу, була правовою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
З огляду на вищенаведене апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, як така, що містить вимогу про скасування оскаржуваної постанови.
У зв'язку із скасуванням постанови судді з процесуальних підстав, твердження апелянта по суті правопорушення та накладеного адміністративного стягнення апеляційним судом не переглядаються.
Всі інші доводи апеляційної скарги не впливають на суть прийнятого апеляційним судом рішення.
Керуючись ч. 8 ст. 294, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 травня 2017 року відносно ОСОБА_2.
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 143336 від 8 березня 2017 року, складеного відносно нього.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області В.І. Гребенюк